Читати книгу - "Проти долі, Ерін Кас "

Знаю, що не можна допускати таких думок, але зараз я відчуваю себе на справжньому відпочинку. Мені спокійно й затишно. Ніхто не бурчить й не нав’язує свою думку. Я роблю те, що хочу, але не забуваю про навчання й підтримання чистоти у квартирі. Звісно, мама часто телефонує і ми спілкуємось, але морально ці розмови на мене не тиснуть. Два тижні наодинці з собою, і все стає на свої місця. Не можу сказати, що забула про випадок у клубі й те, що було після нього, але душевну рівновагу я відновила. Пережила, все тисячу разів обдумала й вирішила зачинити на тисячу замків і не повертатись до спогадів. Надю я теж не чула за цей час, а на моє повідомлення вона не відповіла, хоча й прочитала. Продовжувати наше спілкування я не збираюсь і дружби між нами точно не буде.

До занять лишається всього тиждень, а мама в понеділок вже теж виходить на роботу, тому вирішую піти по магазинах й придбати необхідні речі для себе. До того ж тато надіслав гроші, щоб я могла придбати все, що мені потрібно. Почуваю себе добре, застуда минула й настрій набагато кращий. Та й шопінг додає позитивних емоцій. Купую собі кросівки, лосини для уроків фізичної культури й довго думаю, але все-таки купую костюм зі спідниці на ґудзиках й сорочки-куртки. Тканина приємна до тіла, дуже гарного темно-сірого кольору. Задоволена йду додому, плануючи як одягну обновку до університету. На підході до будинку, дзвонить телефон і я з задоволенням відповідаю двоюрідній сестрі, бо дуже давно її не чула.

— Привіт, Дашо! — вітаюсь весело, потішена своєю прогулянкою.

— Привіт. Як почуваєш себе?

— Все гаразд. Минуло, наче й не було.

— Вибач, що не навідала тебе. Готувалась до від’їзду, бігала по магазинах й складала валізу.

— Вже їдеш?

— Так, сьогодні. Потрібно приготувати кімнату для комфортного життя. Домовились з дівчатами зібратись раніше й зробити все разом. Страшенно скучила за ними. А ти як, готова?

— Угу, — відповідаю тихо й по доброму їй заздрю. Вона навчається там, де хоче. Живе у гуртожитку й самостійно вирішує, що їсти, куди ходити й о котрій лягати спати. Тітка Катя їй повністю довіряє й підтримує у всьому.

— Як взагалі ваші стосунки з матір’ю? — запитує про наболіле. — Коли вона розповідала про твій вступ, мені навіть здалось, що то тітка Алла йде вчитись, а не ти. Стільки планів і жодного разу не називалось твоє ім’я.

— Не питай, — зітхаю, засмучена її розповіддю. — Інколи мені здається, що я не витримаю й закатаю бунт вселенських масштабів. А потім згадую, що вона старається заради мене й давлю в собі обурення.

— Надовго тебе вистачить?

— Не знаю, Даш. Не хочу її ображати, але й жити хочу своїм життям, — тільки з Дашею можу бути чесною, бо вона точно нікому не розповість. У нас гарні стосунки, хоч і не дуже близькі.

Як же хочеться вирватись, хоч інколи сказати щось проти. Навчатись в будь-якому іншому місті, тільки не поряд з домівкою. Мати вибір… Свій власний і не прислухатись до порад мами, як би вчинила вона. Не хочу жити її життям, хочу своє. І нехай воно буде складним, з купою помилок й, можливо, розчарувань, але воно буде моїм особистим.

— Не заздрю тобі, сестричко. Але завжди можеш покластись на мене. Буде бажання, приїжджай на вікенд до столиці, покажу тобі свою кімнату, з дівчатами познайомлю. Та й переночувати знайдемо де. Одним словом — тримайся, все не так погано, як здається.

— Проти долі не підеш, тому шукатиму позитив там, де його немає, — відповідаю й чую, що вона усміхається.

Ми прощаємось і я підіймаюсь до квартири. Одягаю свій новий костюм й кручусь перед дзеркалом, задоволена тим, як він сидить. Мені однозначно личить цей колір і я вже чекаю, коли одягну його на навчання.

Відчиняю вікно, впускаючи свіже повітря до квартири. На вулиці тепле літо й навіть не віриться, що через тиждень наступить осінь. Сподіваюсь, вона буде позитивною й лагідною для мене, а навчання в університеті подарує багато нових знайомих і, можливо, друзів, яких мені дуже не вистачає. Потрібно відпустити хвилювання й розпочати все з чистого аркуша. Забути одну неприємну пригоду й викинути з голови той погляд, який не дає нормально спати протягом двох тижнів.