Читати книгу - "Ти — мої крила, Вікторія Франко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Яр, я серйозно! — не здавався хлопець, від чого я вже починав закипати.
— Макс, тобі зайнятися нічим? — я не бажав сваритися, але й не хотів, щоб мені вказували, що робити. — В такому випадку, я зараз швидко знайду тобі роботу.
Хлопець похитав головою і продовжував полоскати мені мізки. Він явно був незгодний із моїми планами щодо Мілени, але мене це абсолютно не цікавило.
— Ти збираєшся її завойовувати? Адже так?
— Не твоє діло. Відчепися від мене.
— Ти запізнився! — він ніяк не міг вгамуватися і це доводило мене до сказу. — На що ти розраховуєш?! Ти ж бачив, що вона у стосунках.
— Ну і що?! — звернувся до друга з викликом. — Вона не обіцяла зберігати мені святу вірність! До того ж, я впевнений, що все склалося б зовсім по-іншому, якби я їй передзвонив. Я сам в усьому винен.
— Але…
— Немає ніяких “але”. Сьогодні вона з ним, а завтра буде зі мною. Ось побачиш!
Хлопець дивився на мене, як на схибленого і не припиняв робити спроби, щоб відкрити мені очі на ситуацію, що склалася.
— Я не вірю, що вона покине свого багатого кавалера заради тебе. А ти — дурень, якщо в це віриш!
Він знову і знову намагався переконати мене в тому, що Мілена мені не пара. Наводив аргументи, чому дівчина ніколи не обере мене. І наполягав на тому, що мені не варто втручатися в її життя.
— Тебе чекає розчарування... Відмовся від своєї затії, поки не пізно, — друг із сумом заглядав мені в очі. — Ти ж сам потім страждатимеш.
Я вже більше не мав жодних сил сперечатися. Скоріше за все, хлопець щиро хвилювався за мене, й хотів застерегти від марних ілюзій. Але він не міг знати, що діялося в моїй голові. На підсвідомому рівні я відчував незримий зв'язок з Міленою і був впевнений, що вона відчувала те ж саме. Це неможливо пояснити іншим людям, але я знав, що це правда.
Жодні слова Макса або когось іншого не вплинуть на моє рішення. Поруч з Міленою у мене виростали крила. Одним своїм поглядом ця дівчина пробуджувала в мені неймовірні емоції. Я не відмовлюся від боротьби за неї нізащо в світі. Хіба що вона сама мене про це попросить. А до тих пір, я робитиму усе, щоб вона стала моєю...
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти — мої крила, Вікторія Франко», після закриття браузера.