Читати книгу - "Однойменні, Едрієн Янг"

Тиша.

— Вона народилася на торговельному судні Звуження й там провела усе своє життя. Вона добувачка коштовного каміння, уміє торгувати та знається на коштовностях.

Я закліпала очима. Тишу в цій величезній залі не порушив жоден звук, аж поворухнутися було боязко. Голланд не зводила очей із членів ради, що сиділи перед нами; тепер кілька голів гільдій стиха перешіптувалися одне з одним.

— Вона ходитиме під моїм прапором, керуватиме флотилією із шести суден і створить у Серосі представництво під орудою Торговельної ради Звуження та Гільдії коштовностей, — вела далі Голланд. — Ми матимемо справу з коштовними каменями і ні з чим більше.

Проте всі присутні мали розуміти, що це означає. Із коштовностей вона почне. Бюджети зростатимуть, а з ними й асортимент товарів. Дрібніші гендлярі розорюватимуться, а вона хапатиме все, що від них лишатиметься. І оком не змигнеш, як вона прибере до рук усе Звуження.

— Поставимо на голосування? — звівся голова Хлібної гільдії Безіменного моря, сунув руки в кишені, оздоблені по краях золотим шиттям.

Голови невпевнено закивали, мої руки в кишенях стиснулися в кулаки. Вона переможе. Вона отримає все.

Не встигнувши нічого обміркувати, я ступила крок уперед; шкіру обсипало морозом. Але щойно розтулила губи, як розчахнулися двері чорного ходу, і кімнату залило яскраве сонце. Я відчайдушно закліпала, засліплений погляд поволі вихоплював темну постать, що проштовхувалася крізь натовп.

— Перепрошую, — пролунав батьків низький голос, і я з болем видихнула крізь клубок у горлі. — Я спізнився.

Торговельна рада Безіменного моря підозріло роздивлялася Сента, який уже сходив на підвищення та крокував між столами.

Не дивлячись на мене, підійшов до свого крісла, скинув верхній одяг і всівся.

— Так, і що ж я пропустив?

Iз усіх присутніх Голланд мала найобуреніший вигляд. Просто шокований. Заклякла обік мене, ніби вирізьблена з криги.

— Ми збиралися голосувати щодо пропозиції Голланд, яка хоче відкрити власний торговельний маршрут у Серос, — відповіла голова Гільдії коштовностей Звуження. Вона мало не просяяла, побачивши Сента.

— Угу… — Батько витяг із кишені люльку, потер пальцем гладеньку тютюнову камеру, ніби роздумував, а чи не запалити. — Та от тільки боюся, цього не відбудеться.

— Перепрошую?! — Бездоганна незворушність Голланд раптом луснула.

Сент нахилився і крізь ряд крісел уперся в неї поглядом.

— Перстень торговців тобі більше не носити. І на таку угоду витрачати пергамент — то буде просто ганьба.

Голланд розправила плечі, уп’ялася в нього розлючено.

— Та ти, схоже…

— Хочу подати офіційне звинувачення… — Сент звівся, потягнувся до вилоги, розхристав піджак на грудях.

Від шиї до грудей тягнулась яскраво-червона смуга. Кров. Мала такий вигляд, ніби він намагався її стерти. Рани видно не було, тож кров була не його.

— …проти Голланд та її ліцензованої торгівлі

коштовностями.

— А в чому полягає звинувачення? — верескнула голова Гільдії коштовностей Безіменного моря.

— Виробництво фальшивих коштовностей і торгівля ними, — відповів Сент.

Усі охнули, аж повітря в кімнаті забракло. Голова Гільдії коштовностей Безіменного моря зіп’ялася на ноги.

— Пане, гадаю, ви усвідомлюєте, яке серйозне це звинувачення.

— Усвідомлюю, — відказав Сент підкреслено офіційним тоном. — Від Голланд адресатам на Звуженні постійно надходили роблені дорогоцінні камені, тож хочу подати запит щодо скасування її персня на право торгівлі, а також її дозволу торгувати в Безіменному морі.

Голланд аж трусило від люті, їй довелося вхопитися за поручень, щоб не впасти.

— Та це просто сміх! Звинувачення облудне!

— Гадаю, ви маєте докази? — поцікавився чоловік, який сидів з другого кінця столу, сторожко зиркнувши на Сента.

Це була кепська новина не лише для торгівлі. Вона була поганою для всього Безіменного моря.

— Та вони вже перед вами. — Батько недбало махнув рукою, показуючи на столи. — Ви тримаєте в руках ті самі фальшивки, що вона постачала на Звуження.

Його опонент спересердя дзвінко стукнув чайничком об тарілочку і глянув на посуд так, ніби той раптом його вкусив.

— Не може бути.

— Та ви здуріли! У цих виробах немає жодної фальшивки! — заволала Голланд, дико вибалушивши очі. Зашпорталася, ухопилась за ручку крісла. — Самі перевірте!

Голова Гільдії коштовностей Безіменного моря вихлюпнула чай на підлогу, підсунулася до найближчої свічки й піднесла посудинку до полум’я. Уважно роздивилася, повертаючи сяк і так: у камінчиках зблискувало світло.

— Принесіть мені хтось лампу для роботи з коштовностями! Негайно!

— А поки чекаємо… — Сент присів на краєчок столу, пометляв ногою. — …я маю висунути ще одне звинувачення.

— Ще одне!.. — пробелькотіла Голланд.

Сент кивнув і дістав із-за пазухи аркушик пергаменту.

— Шість днів тому в Бастіані кинула якір «Селена», це флагманський корабель торговельної флотилії Золи зі Сероса. Із того часу судна не бачили. Капітана також.

Голланд не ворухнулася.

— Наступного вечора його вбили на вечірці в Будинку «Азимут».

Якщо у приміщенні лишалася бодай крихточка тепла, то тепер вона випарувалася.

— Як мені відомо, змова з метою вбивства одного з торговців уважається злочином, який тягне за собою позбавлення дозволу на торгівлю.

Так ось що він замислив. Перестраховується. Якщо Роти раптом не виконали завдання й інкрустували посуд справжніми дорогоцінними

каменями. Проте висуваючи таке звинувачення, Сент неабияк ризикував. Будь-хто із присутніх міг би звинуватити його в такому самому злочині.

І тут я заклякла, розшукуючи поглядом у натовпі Веста. Не зовсім так. Бо ж Сент ніколи не бруднив собі рук. Навіть не був присутнім.

Для таких справ він мав Веста.

— Хочу представити надані під присягою покази Золиного штурмана, який особисто засвідчив загибель капітана на тій вечірці.

Із натовпу вигулькнула білява кучма, і на підвищення ступив Клов. Мені аж щелепа відвисла. Вони збираються знищити Голланд за власноруч спродукованим сценарієм.

— Ну і?.. — видушила голова Гільдії коштовностей Безіменного моря.

— Це правда, — підтвердив Клов. — Я бачив усе на власні очі. Голланд у своєму кабінеті віддала наказ убити Золу. А тоді