Читати книгу - "Зграя, Лаванда Різ"

- А що якщо я хочу більше провести часу з тобою таким, коли ти крокуєш на своїх двох та видаєш свої дурні гостроти? Хочу загубитися в цьому світі, хитаючись з тобою по бездоріжжю, - вимовляю, дивлячись на його спину, і мені приємно від того, як він завмирає, як защеміло в тому місці, де гніздитися душа, коли він повільно розвернувся в мою сторону.

- Нікі, та хіба я проти? - бачу, що він засмучений. - Але в такому разі нам доведеться ще й боротися зі спокусами.

- З яким ще спокусами? - я чомусь подумала про протистояння альф, але по його погляду розумію, що я реально гальмую. - Ти про ... так у мене ще є резинки, - опустила очі я, в той час як Ерік підійшов і міцно обійняв мене.

- Не впевнений, що для нас це надійний захист, - шепоче Ерік. - Ми граємо з вогнем і на руку альянсу. ... Але це не означає, що нам краще не бути разом, - додає він, відчувши мою спробу його відштовхнути. - Адже я люблю тебе, Ніколь. …Кохаю.

... Ось так просто посеред лісу.

У цей момент на вії Еріка опустилася перша сніжинка. А я стою, як громом уражена, не розуміючи кричати мені від жаху або верещати від радості. Я знаю, що сказані ним слова для нього дуже важливі, і що можливо, я перша кому він це сказав. Дивлюся на нього величезними очима і не можу пов'язати свої думки в слова.

Чути ЦЕ від нього для мене потрясіння космічного масштабу. Від такої розгубленості я не помітила , ... як перестала дихати і зупинила своє серце ... ненавмисно. Замість того щоб щось йому відповісти - я відключилася.