Читати книгу - "Війна Калібана"

Але навіть з усіма цими шарами і вагою, воно не так лякало як силова броня, яку вдягала розвідка морської піхоти. Моряки називали його ходячою труною. Мова була про те що якщо знаходилася штука, достатньо потужна аби пробити броню то вона перетворювала морпіха всередині на рідину, тож його можна було навіть не відкривати. Звісно, гіпербола. Та сама думка що доведеться увійти на вантажну палубу влізши у щось, що навіть не може самостійно, без електричного подовжувача рухатися лякала його до усирачки. А якщо батареї помруть?

Звісно, добрячий костюм з підсиленими м’язами став би у нагоді, якщо треба викинути з корабля монстра.

- Це треба на інше місце, - озвався Амос, вказуючи на Джимове стегно.

- Дідько, - вилаявся той. Бертон був правий. Він так заглибився в думки, що переплутав кріплення стегнових пластин, - пробач. Мені було непросто тримати концентрацію.

- До всирачки.., - сказав механік киваючи.

- Ну, я б не сказав що..

- А тобі й не треба. Я. Я до всирачки наляканий перспективами прогулянки вантажною палубою до тієї штуки. І це ще я з близька не бачив як Ерос перетворився на болото. Тож ага, я перепудився. Поряд з тобою, Джиме.

Це вперше на капітанові пам’яті Амос назвав його по імені. Голден кивнув йому поправляючи броню на стегні.

- Еге ж. Я щойно налетів на Алекса за те, що він не досить переляканий.

Бертон вже закінчив з бронею і тепер дістав з шафи свій улюблений автоматичний дробовик.

- Внатурі?

- Факт. Він пошуткував і я злякавшись до смерті крикнув на нього, і погрожував звільнити.

- А ти можеш? – перепитав здоровань, - він типу наш єдиний пілот.

- Ні, Амосе. Я не можу витурити з корабля Алекса, як не можу витурити з корабля тебе або Наомі. Ми навіть не мінімальний екіпаж. Ми те що є, коли немає мінімального.

- Турбуєшся що Наомі посварився? – питав далі Амос. Тон був легким, але слова били мов молот. Джим відчув як з нього виходить повітря і мусів знову на хвилину сконцентруватися на диханні.

- Ні, - відповів він, - тобто так, звісно я турбуюсь. Але це не те що мене прямо зараз лякає.

Капітан підхопив свою штурмову гвинтівку, огледів її потім поклав її назад у шафу і натомість дістав важкий, безвідбійний пістолет. Автономні ракети, якими він був споряджений, не передадуть капітанові прискорення, штовхнувши метелятися по відсіку, якщо вогонь вестиметься при відсутності тяжіння.

- Я бачив як ти помер, - сказав Ґолден, не дивлячись на Амоса.

- Га?

- Я бачив як ти помер. Коли та викрадальна, чи якою б вона не була, команда заскочила нас. Я бачив як тебе стрелили у потилицю, і я бачив як ти впав обличчям на підлогу. Усюди була кров.

- Так, але я…

- Я в курсі що то був нелетальний патрон. Я в курсі що вони хотіли узяти нас живими. Я в курсі що кров була з твого розбитого об підлогу носа. Я в курсі про все це тепер. Тоді все що я знав, це що тебе допіру вбили пострілом в голову.

Амос вставив магазин в дробовик і дослав патрон, але крім цих більш ніяких звуків не прозвучало.

- Все це дуже нетривке, - Голден обвів жестом Бертона і корабель, - це наша маленька родина. Один пройоб, халепа, і щось незамінне буде втрачено.

Механік кинув похмурий погляд, - це все про Наомі, еге ж?

- Ні! Тобто так. Але ні. Коли я подумав що ти мертвий, це з мене весь дух вибило. Прямо зараз мені потрібно зосередитись на вимітанні тієї штуки з корабля, але все про що я можу думати, це про втрату одного з команди.

Амос кивнув, поклав ружжо на плече і вмостився на лавці біля шафи.

- Зрозумів. То що ти хочеш зробити?

- Я хочу, - відповів Голден вставляючи магазин в пістолет, - вигнати з корабля того йобаного монстра. Але будь-ласка пообіцяй, що не помреш в процесі. Це мені сильно допоможе.

- Кепе, - посміхнувся Бертон, - все що вбиває мене, вже вбило усіх інших. Я народився аби залишитися єдиним переможцем. Можеш на мене розраховувати.

Паніка і переляк не покидали Джима. Вони оселилися в його грудях так як і раніше. Але він як мінімум не почувався наодинці з ними.

- Ну значить ходімо дамо раду тому любителю їздити зайцем.

Очікування кінця шлюзування, здавалося, не мало кінця-краю: поки внутрішні двері загерметизувались, поки помпи викачали все повітря з приміщення, поки відкрилися зовнішні двері. Голден метушився і в дванадцяте перевіряв свій пістолет. Амос стояв розслаблено зсутулившись, вільно колихаючи у руках чималий дробовик. Єдиним позитивним моментом очікування, якщо взагалі тут були позитивні моменти, було знаходження дверей вантажного відсіку у вакумі, отже шлюз міг шуміти як заманеться, але створіння про їх появу попереджене не буде.

Останній з зовнішніх шумів зник і Джим міг чути лиш своє дихання. Жовте світло сигналу попередження про вакуум з іншого боку загорілося біля дверей.

- Алексе, - звернувся капітан по дротовій лінії шлюзового терміналу. Радіо все ще мовчало по всьому кораблю, - ми готові виходити. Глуши двигуни.

- Прийнято, - відповів пілот і гравітація зникла. Джим вдарив по точці контролю на підборах і увімкнув магнітні підошви.

Вантажний відсік на «Росінанті» був тіснуватим. Високий і вузький, він займав частину штирборту, затиснутий у невикористовуємий простір між обшивкою і інженерним відсіком. На лівому борті це саме місце було зайнято запасами води. «Росі» це бойовий корабель. Будь-який вантаж був другорядним питанням.

Негативним боком конструкції було те, що при прискоренні вантажний відсік перетворювався на колодязь з вантажним люком унизу. Різноманітні ящики, які займали місце були принайтовлено до перегородок або у деяких випадках трималися на електромагнітних піддонах. При наявності гравітації, була небезпека відправити людину на сім метрів униз до зовнішнього люку. В таких умовах ефективно битися неможливо.

При мікрогравітації приміщення перетворилося на довгий коридор з чималою кількістю укриттів.

В приміщення Ґолден увійшов першим, ступаючи вздовж переборки магнітними підошвами, і заховався за дебелим металевим контейнером з набоями до бортових гармат точкового захисту. Амос рухався слідом і зайняв позицію в декількох метрах, за іншим контейнером.

Монстр під ними, здавалося, спав.

Він лежав непорушною купою біля переборки, що відділяла вантажний і інженерний відсіки.

- Добре. Наомі,