Читати книгу - "На межі спокуси, Axolotl"

— Віро, — його голос звучав низько і впевнено. — Скажи мені правду.

Віра ледь розтулила губи, але не змогла вимовити жодного слова.

Її голова була хаосом із почуттів, спогадів і заборонених бажань.

Вона не була впевнена ні в чому, окрім одного: Марк не відступить.

Марк повільно простягнув руку, його пальці легко торкнулися її зап’ястя.

Тепло його шкіри змішалося з холодом вечірнього повітря, і Віра мимоволі здригнулася, але не відсторонилася.

— Я не прошу тебе говорити те, в чому ти не впевнена, — його голос звучав низько, майже приглушено.

Він великим пальцем легко провів по її руці, ніби намагаючись заспокоїти.

А потім, повільно, без натиску, торкнувся її підборіддя.

— Але я хочу, щоб ти хоча б подивилася на мене.

Віра підняла погляд, і це була її помилка.

Бо як тільки вона зустрілася з його очима, весь той хаос у голові став ще сильнішим.

Їй здавалося, що вона повинна зробити крок назад.

Що повинна сказати, що цього не можна.

Але не зробила.

Не сказала.

Бо в цей момент її заплутані почуття перестали мати значення.

Бо єдине, що вона зараз відчувала — це Марка, його близькість, його тепло, його впевненість.

І від цього її дихання збилося.

Марк наблизився ще трохи, але не торкнувся її губами.

Він чекав.

Чекав, щоб вона відсторонилася, якщо не хоче цього.

Чекав, щоб вона сказала «ні», якщо не була впевнена.

Але Віра не зробила ні першого, ні другого.

Вона лише стиснула губи, намагаючись тримати рівне дихання, хоча всередині все палало.

Її серце калатало, ніби давало їй єдину відповідь, яку вона намагалася знайти всі ці дні.

Не думай.

Просто відчуй.

Марк повільно провів пальцями по її щоці, ковзнувши нижче до її шиї.

І тільки тоді, коли він був упевнений, що вона не відступить, він нахилився і м’яко торкнувся її губами.

Лише на секунду.

Ніби даючи їй останній шанс відмовитися.

Але Віра не відмовилася.

Навпаки.

Вона зробила те, чого сама від себе не очікувала.

Притиснулася до нього ближче, відповідаючи на поцілунок.

І в цей момент Марк втратив останній контроль.

Він розвернув її, притискаючи до дерева, відрізаючи будь-який шлях для втечі.

Його поцілунок ставав все глибшим, гарячішим, і Віра не думала більше ні про що, крім цього моменту.

Бо вона зрештою дозволила собі впасти в цю пристрасть.