Читати книгу - "Північний вітер"

Лео, пийте, не зупиняйтеся! Я люблю, коли Ви трохи на підпитку. Це, ще й у поєднанні з Вашим голосом, звучить певною мірою, як…

Двадцять хвилин потому

RE:

Лео, Ви де поділися?

Десять хвилин потому

AW:

Хвилинку, відкоркую пляшку червоного вина. Еммі, французьке вино дуже хороше! А ми так навдивовижу рідко його п’ємо. Занадто рідко й занадто мало. Пили б ми частіше й більше французького вина, то були б щасливіші і спали б ліпше. Еммі, у Вас дуже еротичний голос. Мені подобається Ваш голос. Голос Марлен також еротичний, але не схожий на Ваш. Марлен прохолодніша, ніж Ви. Голос Марлен глибокий, але холодний. Голос Еммі глибокий і теплий. І вона каже: «Віскі». Віскі. Віскі. Давайте вип’ємо ще за наше здоров’я! Я п’ю французьке вино. Еммі, я знову перечитаю Ваші листи. І вони зазвучать зовсім інакше. Я читав Ваші листи цілковито хибним голосом. Я читав їх голосом Марлен. Еммі була для мене Марлен, але Марлен на самому початку, коли все ще було попереду. Тоді було лише кохання й більш нічого. Все видавалося можливим. Еммі, Ви там як?

П’ять хвилин потому

RE:

Лео, ну що ж Ви так! Хіба можна так хутко пити? Хіба не можна трохи довше протриматись? На випадок, якщо Ви впадете там біля комп’ютера: добраніч, мій любий. З Вами чудово, але іноді — саме тоді, коли починається найцікавіше, — це однозначно триває надто мало. Що ж, принаймні у мене є автовідповідач. Перед сном я ще кілька разів охоче послухаю Лео «Оце той тип, який весь цей час зі мною розмовляв?» Ляйке. Це чудовий засіб від північного вітру.

Дванадцять хвилин потому

AW:

Ні, Еммі, не лягаймо ще спати! Я не сплю. Еммі, приїздіть до мене! Вип’ємо з Вами ще по келиху вина. І Ви шепотітимете мені на вухо: «Віскі, віскі, віскі…» Я обіцяю: я просто покладу руку Вам на плече. Лише одні обійми. Лише один поцілунок. Кілька поцілунків, і більше нічого. Кілька невинних поцілунків. Еммі, я хочу знати, як Ви пахнете. Тепер Ваш голос звучить у моїх вухах, і я хочу відчути Ваш запах. Справді, Еммі, приїжджайте до мене. Я плачу за таксі. Ні. На це Ви не погодитеся. Нехай, байдуже, хтось за таксі заплатить. Гохляйтнерштрассе, 17–15. Приїжджайте до мене! Чи, може, я приїхав би до Вас? Я можу! Щоб лише один раз відчути Ваш запах. Лише один раз поцілувати. Ми не будемо кохатися. Ви заміжня, на жаль! Ми не кохатимемося, я обіцяю. Бернарде, чуєте, я обіцяю! Еммі, я хочу лише відчути запах Вашої шкіри. Я не хочу знати, як Ви виглядаєте. Ми не вмикатимемо світло. Ми будемо в темряві. Лише кілька поцілунків, Еммі. Хіба це щось лихе? Хіба це обман? Що таке обман? Лист? Чи голос? Запах? Поцілунок? Я хочу бути поруч з Вами зараз. Я хочу обіймати Вас. Хочу провести з Еммі лише одну ніч. Я заплющу очі. Мені не треба знати, як вона виглядає. Я лише відчуватиму її запах, цілуватиму, відчуватиму її поруч. Я сміюся від радості. Хіба це обман, Еммі?

П’ять хвилин потому

RE:

«Оце той тип, який весь цей час зі мною розмовляв?» Добраніч, Лео. З Вами так гарно. Так дивовижно гарно. Невимовно гарно!!! Я можу до цього звикнути. Я до цього звикла.

Наступного ранку

Без теми

Доброго ранку, Лео. У мене погані новини: мушу їхати до Південного Тіролю. Бернард потрапив до лікарні. У нього тепловий удар чи щось таке, так принаймні кажуть лікарі. Я мушу поїхати туди й забрати дітей. У мене