Читати книгу - "Агатангел"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Що ж, ти хвацько ведеш свою рубрику. Мушу віддати тобі належне, не впевнений, що мені вдалося б так само довго підтримувати інтерес читачів. Адже у тебе немає такої вдячної теми, яка була у мене, ти щотижня мусиш вигадувати щось нове. Я добре знаю, як це важко. Ти – молодець.
Проте це не міняє того факту, що своєю славою ти завдячуєш насамперед мені. Чи не видається тобі, що ти мені дещо винна за свою успішну кар’єру? А якщо не видається, то чи ти не боїшся, що я можу зізнатися у всьому публічно, і всі дізнаються, що слава твоя липова, за тебе все зробили і придумали інші. Я пропоную домовитися по-хорошому. Наразі у тебе достатньо часу, щоб прийняти рішення, адже мій божевільний батько якогось біса вирішив, що мій синдром стерильності, який він сам же і вигадав, прогресує, я перебуваю на небезпечній другій стадії і потребую термінового лікування. Мене насильно тримають у батьковій клініці під пильним контролем, але я займаюся в основному тим, що планую втечу, і рано чи пізно таки втечу. Але коли я виберуся звідси або ж переконаю батька, що цілком здоровий, то начувайся! Нам є про що поговорити.
З любов’ю. Твій Теобальд.
P.S. Вітання щурикові. Він і далі з червоним хвостом? А яйця? Також червоні? Я повністю змінив зачіску і стиль одягу. Тепер виглядаю, як типовий офісний клерк, і мені по кайфу.
Люба Гориславо!
Я вважав справою честі надіслати вам цього листа мого сина. Сподіваюся, ви не сприйматимете цю маячню серйозно, бо з кожного рядка проступає жорстока правда про те, у якому важкому стані перебуває зараз Теобальд. Повірте, мені, як психоаналітику, усвідомлювати це не легше, ніж вам дізнатися прикру правду про вашого друга. Я дуже вам співчуваю, бо розумію, як важко вам зараз. Вас зрадили всі друзі. Це прикрий факт, але краще знати правду, аніж далі їм довіряти й наражати себе на нові небезпеки.
Чим більш журитися – все гірше, Заплутаєшся в лісі більше, Покинь лиш горе і заплюй, —як казав ваш геніальний співвітчизник, що на його «Енеїді» ми будуємо чимало різновидів терапії.
Хотів застерегти вас від контактів із моїм сином, адже навіть якщо нам вдасться вилікувати його, не існує жодних гарантій, що хвороба не повернеться у будь-який момент. На жаль, його захворювання свідчить про те, що синдром стерильності – хвороба, яка мутує, постійно розвивається, і розроблені мною з іншими пацієнтами методи терапії у випадку Теобальда наразі не дають жодного ефекту. Досі нам вдавалося виліковувати другу стадію майже повністю (імовірність регресу – 3 %) і пом’якшувати симптоми третьої стадії. Але випадок Теобальда значно складніший. Крім того, наскільки мені вдалося зрозуміти із плутаних розповідей сина і його описів у «ваших» щоденниках, у редакції КРІСа-2 ще є кілька хворих на симптом стерильності. Це засмучує мене тим більше, що руйнує мою гіпотезу про те, що хвороба ця є прерогативою лише заможних країн, виявляється, у певному середовищі вона поширилася вже і до країн бідніших. Окрім того, хотів застерегти вас від контактів із вашими колишніми колегами. Адже хворі на синдром стерильності можуть бути дуже небезпечними.
Бажаю вам усього найкращого і не тримайте зла на мого сина. Він усього-на-всього нещасна хвора людина. З великою повагою. Професор Полуботок-Свищенко.
Клініка Шато д’Амур.
ЕпілогІнформація про хворобу Теобальда просочилася в пресу. І деякі бульварні видання, де друкуються плітки про життя знаменитостей, написали, що Теобальд захворів через кохання до Горислави Галичанко. Десь я навіть читала романтичну історію, як син відомого психоаналітика, засновника німецько-української школи у психоаналізі (так називають метод Полуботка-Свищенка у популярних виданнях, хоча сам він страшенно обурений таким окресленням, яке суперечить суті методу, і вже навіть подавав до суду на кілька видань), привіз із України наречену, чим ощасливив не лише всю родину, а й зумів розкрутити цілу рекламну кампанію і заробити непогані гроші. Ще десь написали, що автором німецько-української школи у психоаналізі насправді є не професор Полуботок-Свищенко, а Горислава Галичанко, а професор лише втілює в життя її ідеї. Дехто із журналістів припустив, що автором «Щоденників української журналістки» був Теобальд, вважаючи, що в описах надто сильно відчувається «погляд ззовні», і його хвороба пов’язана з депресією через те, що вся слава дісталася мені. Хтось припускав, що хворим на синдром стерильності насправді є батько Теобальда і сина він ізолював під час одного з нападів хвороби. Про подальшу долю Теобальда мені нічого не відомо.
Протягом усього часу, що я тут живу, у мене не зникає почуття якоїсь неправильності, яка сконденсована, здається, в самому повітрі й нависає, як хмари, що ніяк не можуть розродитися дощем, або ж у повітрі все правильно, а це я сама щось не так розумію. У кожному разі відчуття не зникає. Нещодавно до мене подзвонив знайомий, який виїхав із Тигирина кілька років тому і тепер мешкає у Гамбурзі, його теж довго мучило схоже відчуття. Одного дня він запарив собі багато чаю, взяв файку і цілий день просидів на балконі, втупившись у небо. Сидів і ні про що не думав, а під вечір нарешті збагнув. «Тут у небі зовсім немає дротів, – сказав він мені. – Зовсім немає, розумієш. Не знаю, де вони їх поховали, напевно, десь під землею, а небо зовсім чисте. Занадто чисте, і це нам заважає, бо ми звикли, що там повинні бути дроти». І справді, подумала я, ми звикли.
Примітки1
Дорога Гориславо. Я мушу зустрітися з тобою сьогодні. О 20.00 у львівському замку. Будь ласка, стій ліворуч від входу в підземелля. Не звертайся в поліцію. Це дуже небезпечно. Арнольд (англ.).
(обратно)Оглавление Veritasна дні пляшки Костя Чому не варто передплачувати щоденних газет Перший труп невідомого Політична карта майбутнього з історичної перспективи Про нетипові методи працевлаштування Ще трохи про галицький сепаратизм Про нетипові методи працевлаштування-2 І знову про галицький сепаратизм Грицева шкільна наука Магічне працевлаштування З’являється Агатангел Ще трохи про себе
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Агатангел», після закриття браузера.