Читати книгу - "Зграя, Лаванда Різ"

До цього його поселення йдемо обіймаючись, і час від часу, не зменшуючи крок, Ерік коротко цілує мене в губи, колючи мене своїм не голеним обличчям. Я пирхаю і сміюся, і це тішить його ще більше.

- Мені б хотілося, щоб ти сміялася частіше ...

- Ти все ж таки її привів , - цей чужий, сердитий жіночий голос грубо повертає нас з наших небес на землю, і навіть мене лякає миттєвий спалах гніву Еріка.

- Що ти тут робиш??!! - прогарчав він, і його очі засвітилися зсередини знищуючим синім. Випущені пазурі і готова до нападу поза. Він злий так, що зараз ось-ось  почне іскрити. Мені незнайома ця дівчина, але я відчуваю її відчай і байдужість до гніву свого ватажка. Те, що вона в зграї Еріка не викликає сумніву.

- Припустила, що якщо ти виживеш - ти обов'язково захочеш заховати її тут, - в її голосі біль. Колишня подружка? - Ми теж були змушені тікати, але ми були обережні.

- Забирайся з очей моїх, Мелані! - о, він може бути дуже жорстким і холодним, і ніщо так не ранить жіноче серце. Зараз Ерік налаштований прогнати її будь-що. Але я вже вловила головне:

- Еріку, що означає «ти все ж таки її привів»? Звідки їй про мене знати? - натягнуто цікавлюся я, не зводячи з нього очей. А він в свою чергу спопеляє поглядом цю Мелані. І під натиском страшного докору в його очах - вона розвертається і тікає, тільки чутно, як скрипить сніг під її ногами.

- Тому що я сам відправився за тобою. Мене ніхто не зраджував і я не був спійманий під час полювання. Мені довелося тобі збрехати, - повернувшись до мене, видав Ерік з таким виглядом, ніби він прощається зі мною перед розстрілом. - Це і є та головна причина, чому я тебе не вбив, не кинув і чому я люблю тебе - ти моя обрана пара!

- Що ... що ти таке мелеш ?! ... - я запинаюся та блідну. - Що значить збрехав?! Як твоя суть могла обрати мене, якщо альфи навіть вигляду  один одного на дух не переносять і тільки безвихідне становище ... Негайно мені все поясни! - тепер вже і я не контролюю свого тону.

- Два роки тому. Одне зубожіле містечко в Північній Кароліні, - приречено починає Ерік, топлячи мене в своїх теплих очах. - Назустріч мені йде дівчина і несе в руках дурну клітку з живим вороном. Я ловлю її сіро-зелений погляд - і у мене земля йде з-під ніг. Абсолютний екстаз і повне помутніння розуму. У мене зносить дах від нерозуміння того, як я можу з такою силою бажати звичайну дівчину. А вона навіть не помітила мене, чи вдала, що швидше за все. Пройшла повз стовпа, який отетерів  у вигляді мене, поправляючи на ходу своє темне розпущене волосся. Але я не дав цій дівчині піти просто так. Це моя друга брехня.

- Я дивлюся, ти тільки і робиш, що брешеш мені!!! - ричу я, стиснувши кулаки. Я жах як на нього сердита, але мені зовсім не хочеться кидатися з ним в бійку, та я збита з пантелику, але я як і раніше люблю його.

- Дай мені договорити! - гаркає він мені. - Вона не заподіє мені шкоди! - гаркає в іншу сторону. Озираюся, і бачу за моєю спиною на невеликій відстані близько двадцяти північних примар, готових кинутися на мене на першу вимогу свого ватажка. - Займайтеся своїми справами! Я всього лише з'ясовую відносини зі своєю коханою дівчиною! ... Ніки, - Ерік бере мене за плечі, - Тоді я пішов за тією дівчиною, за тобою, мені потрібно було в усьому розібратися. Для мене було пекельно складно стежити за тією, кого хотіла любити кожна клітинка моєї суті. Але коли я з'ясував, що ти вульфен, та до того ж ще й альфа ... я вирішив, що зі мною стався збій, ймовірно, як я подумав, через те, що я п'ять років бовтався в морі. Я усвідомлював небезпеку такого союзу, тоді я ще вірив в неможливість співіснування альф і дотримувався законів нашого племені. Перемагаючи дику ломку, я пішов, залишивши тебе ...

- Так ти просто кинув мене?!! - прокричала я. – Як би ти тоді не злякався - я б не потрапила до лап альянсу! - смикнувшись убік, я не хотіла, щоб Ерік зловив мене, але він з силою обхопив мене обома руками, позбавивши будь-якої можливості рухатися.

- Як би я залишився тоді - було б тільки гірше! Досить вириватися і припини злитися. Я більше нічого не збираюся від тебе приховувати. Уяви, якби в найперший момент я вивалив на тебе всю правду. Ти і так перелякана тим, що відбувається до смерті. Ти б не залишила мені шансів зблизитися з тобою. Тільки подумай, два роки тому ми ненароком або повбивали б один одного, або створили дитя, нічого не підозрюючи про плани альянсу, і зараз вони б почали воювати з людьми, проріджуючи місце на планеті.

- Чому ж тоді ти з'явився за мною на цю чортову яхту? Як ти взагалі дізнався, що зі мною сталося?

- Ми стежили за діями альянсу. Крім їхніх численних прихильників, у них є і противники, які стають згуртованими. У нас є свій інформатор в рядах альянсу. Тому коли тебе знову схопили - я більше не зміг стояти осторонь. У перший раз мене випередив бета. ... Ніки, після тієї самої першої зустрічі з тобою, моє життя так і не увійшло у звичне русло, частина мене все одно постійно тягнулася до тебе. Там, на яхті, я тільки зайвий раз переконався, що мій заклик ніякий не глюк і не помилка в нашій природі - мені потрібна була лише ти одна. Ти створена для мене, і тільки ти можеш наповнити життям мій кисень. У природі не буває помилок, просто ми еволюціонуємо, як і будь-який інший вид. У найближчому майбутньому альфи пристосуються до співпраці один з одним і будуть створювати пари. Як ми. Просто ми з тобою перші, хтось же ж повинен почати.

- І альфа альф народиться не зараз так потім, - шепочу я.