Читати книгу - "Утрачений рай, Джон Мільтон"

81. В Едемі, там, де Понт, і ген на Північ… – тобто, там, де Чорне море.

91. Змій – наймудріший з тварей польових. – «Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив» (Буття, III, 1).

338. Чи з почту Делії стрімка Дріада… – Делія – тобто грецька богиня мисливства Артеміда, Дріада – лісова німфа.

КНИГА ДЕСЯТА

16-17. Непослушенство та сваволя… //Ввели Першолюдину в перший гріх. –

Свою думку стосовно гріха Мілтон пояснює у своєму трактаті «Про християнську доктрину» (XI).

49. Відстрочка – аж ніяк не виправдання… – Англійське прислів’я: «forbearance is not acquittance».

52-53. Тобі, єдинородний Сину, суд…// Вершити доручив Я в Небесах… – «Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові…» (Іван, V, 22).

201-202. …Як по тисячоліттях… // Коли Апостолам помивши ноги… – За Біблією, ця фраза має глибоко символічне значення: «Потому налив Він води до вмивальниці та й зачав обмивати ноги учням…» (Іван, ХІП, 5).

203 —206. …зі шкір…// Забитих, а чи то злинялих звірів… // Покрив людську не тільки наготу…//Тілесну, а й бридотнішу духовну… – «І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же – поясом стегон Його!» (Ісая, 11, 5).

276. Прицвяхував до дна морського Делос… – за давньогрецькими міфами, острів Делос був плавучим і блукав морями, доки Зевс не повелів Посейдонові закріпити його на одному місці. На Делосі народилися Артеміда й Аполлон.

291-295. …так цар давніх персів… // Ксеркс рушав уярмлювати греків…//Лишивши свій палац помпезний в Сузі…//Дійшовдо Гелеспонтської протоки… //Де наказав стелить понтонний міст… – Перський цар Ксеркс пішов війною на греків, щоб завоювати їх, наказав збудувати міст через протоку Гелеспонт (Дарданели), проте буря зруйнувала його, і тоді у великому гніві цар велів відбатожити Гелеспонт 300 ударами батога (Геродот. Історія, VII, 35). Сузл – резиденція перських царів.

365. У Нього – кубатура, в тебе – сфери… – За Біблією, Емпірей вважається квадратним (Об’явл. XXI).

418. Тікав за Каспій в царство Аладули, – Тобто до Великої Вірменії, на теренах якої у XV XVI ст. велися жорстокі війни між Туреччиною та Персією.

570-571. І син ії фатальний Розпад-Смерть… // (Поки що не на білому коні). – Апокаліптичний образ «Смерть на білому коні». «І я глянув, ______ і ось кінь чалий. А той хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад» (Об’явл. VI, 8).

КНИГА ОДИНАДЦЯТА

2-3. …бо Всевишній… // Серця їх скам’янілі розтопив. – За Біблією: «І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму із їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м’яса» (Єзекіїль, XI, 19).

9. Молитв Девкаліона й діви Пірри. – Тут Мілтон вдається до ремінісценції із Овідія («Метаморфози», І).

33. Кадило з фіміамом Нас примирить… – Цією фразою автор посилається на Апокаліпсис: «І прийшов другий Ангол, та й став перед жертовником із золотою кадильницею… І знявся дим кадильний з молитвами святих від руки Ангола перед Бога» (Об’явл. VIII, 3,4).

120-122. Розстав сторожу херувимську. // Хай вогненним мечем вимахує… // Й відлякує від Раю, не пускає… - За Біблією: «І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя» (Буття, III, 24).

135. Тим часом Девкотея окропила… – У давніх греків Левкотея – богиня моря.

158-159. Отож народжуй їх, благословенна… // Прамати всіх людей і всіх живущих… – Ім’я Єва означає «життя»: «І назвав Адам ім’я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого». (Буття, III, 20).

185. Поблизу птах Юпітерів з вершини… – Птах Юпітера (Зевса) – орел.

203—204. Подвійний знак звістив нам одночасно… // Із Заходу на Схід гонитву й Смерть. – Вигнання із Раю відбувалося через східну браму.

303 – 304. Приголомшений Адам… //Озвавсь нарешті: «Князю над князями… – За Біблією, Михаїл посідає одне з найвищих місць у небесній ієрархії.

359-360. Я посланий // Зміцнити вашу віру перед тим… – За Біблією:

«І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні» (Даниїл X, 14).

386. Являв Спокусник Другому Адаму… – Тут мовиться про спокусу Христа (Матвій, IV).

390. У місті Камбалу; трон Тамерлана… – Тут ідеться про місто Ханбалга-сун – «місто хана» – столиця Чингізхана у XIII сторіччі.

395. Екбатан – столиця давньомідійської держави, яку в VI ст. до н. е. підкорив перський цар Кір.

400. Негус-цар – титул володаря Абіссинії.

401-402. / царств приморських городи: Момбаза… // Квілеа, Софала, Мелінд… – міста на східному узбережжі Африки.

415. В ній – град, що Геріонові сини… – тобто іспанці. У давньогрецькій міфології – велетень, якого вбив Геракл.

450-451. «Адаме! Ось ці два – твої сини. // Той заздрісний правдивого убив. -

Тут ідеться про смерть Авеля від руки Каїна.

550. Намети. Ходять попасом отари. – Тут і далі Мілтон описує нащадків Каїна. (Буття, IV, 20-22).

569- 570. Гірський. Там вивелося інше плем’я…//Пряме поставою, богобоязне… – Йдеться про нащадків Сифа.

844-845. Від хмарки вниз – веселу Рай-Дугу… // Багатокольорову, знак Господній… – за Біблією, після потопу Бог уклав нову угоду з Ноєм (Буття, IX, 9—15).

КНИГА ДВАНАДЦЯТА

28—29. Та згодом вознесеться над всіма…//У гордощах, жадобі верховенства…

Тут ідеться про Німрода: «Куш же породив Німрода, – він розпочав на землі велетнів. Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем». А початком царства були: Вавилон і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар» (Буття, X, 8—10).

50-51. Для сув’язі. Затим величну вежу… // Звелить возводити – аж до Небес… – У цих рядках Мілтон веде мову про будівництво Вавилонської вежі (Буття II, 1-9) Назва Вавилон походить від дієслова «змішувати»: «І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі» (Буття XI, 9).

103-105. Для прикладу: один з синів того…//Хто будував Ковчег, накличе срам… // На батька власного і вслід – прокляття… – Мілтон розповідає про Ноєвого сина Хама, який бачив оголеність свого батька і не прикрив її (Буття, IX, 20-27).

113-115. Предком їхнім стане… //Меж ідолопоклонцями один… // Богошукач й богоугодний. – Авраам, який народився і жив серед язичників, перший пізнав існування єдиного Бога, за що його переслідували його ж одноплемінці.

145—148. Над берегом гора Кармел. Ген два… // Струмки зливаються; від них ріка… //Йордан тече й утворює границю…//На Сході… – Цими рядками і далі за текстом, Мілтон окреслює межі Землі обітованої.

155-158. …Патріарх… // На ім’я Авраам породить