Читати книгу - "Королівство криги, Анна Мінаєва"

— Ви хочете сказати, що хтось труїть королеву?

Даяна звела зляканий погляд на Алара і кивнула. Та на цьому вона не зупинилася. 

— Якщо отрута продовжить поступати в організм, королева втратить дитину. Днів за десять.

— А зараз? — Алар крокнув до фрейліни. — Зараз королеві щось загрожує?

— Я… я не впевнена, — прошепотіла Даяна і сховала обличчя в долонях.

Лорд Тормейт не зміг не розповісти про цю розмову королю. Він дочекався поки його величність з’явиться в коридорі і крокнув йому на зустріч. З тієї розмови з леді Офорою вже пройшов якийсь час, сама фрейліна пішла, залишивши барона самого біля королівських кімнат.

Оуен з’явився не так швидко, як того очікував Алар. Та все ж таки з’явився.

Вислухавши нового радника, король посірів і підтис губи. А потім розвернувся і поквапився назад — туди де поруч з королевою був лікар. Алар не був впевнений у тому, що для цілителя інформація про отруту буде новою, та заважати королю не став. Дочекався поки той повернеться і отримав дозвіл слідувати.

— Отак зараз існує рід Фрейвіл, лорде Тормейт, — прошепотів король, повертаючи в коридорі до сходів. — Загроза звідусіль. 

— Так, ваша величносте, я це помітив.

— Ви ж розумієте, що про стан королеви ніхто знати не повинен?

Алар насупив брова:

— Про?..

— Про те, чим саме загрожує їй ця хвороба. Мало хто в цьому палаці знав, що вона при надії.

Останні слова Оуен промовив пошепки. 

— Тоді з них варто і почати, — лорд Тормейт кивнув. — Я присягаюся, мілорде, від мене ніхто нічого нового не дізнається. Я ставлю безпеку родини Фрейвіл вище за все.

Король зітхнув:

— Дякую, Аларе. Ви навіть не уявляєте, наскільки ці слова рідкісні та цінні.

Лорд Тормейт кивнув. Він все розумів. І тепер був готовий діяти.

— Діяти треба швидко, мій королю. Якщо королева продовжить отримувати цю отруту…

— Я розумію. Тоді почнемо з тих, хто був до королеви ближче інших. З її фрейлін.