BooksUkraine.com » 📖 Любовні романи » Вагітна від чоловіка сестри, Ярл Конг 📚 - Українською

Читати книгу - "Вагітна від чоловіка сестри, Ярл Конг"

78
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Вагітна від чоловіка сестри" автора Ярл Конг. Жанр книги: 📖 Любовні романи. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75
Перейти на сторінку:
Епілог

- Кіро, донечко, як ти себе почуваєш? - На шезлонг поруч з моїм присідає татусь і цікавиться моїм самопочуттям, готовий будь-якої миті підірватися з місця та виконати будь-яке прохання чи побажання, яке тільки спаде мені на думку.

- Як пожила жінка в дуже шикарному, дорогому пансіоні, - хмурюся, вдаючи незадоволення, на що батько тут же починає сміятися, знаючи, що я таким чином жартую стосовно гіперопіки з їхнього з мамою боку. Ну і, звичайно, з боку мого найкращого чоловіка у світі.

- Що таке, Даянчик не прийняв у свою компанію? - Тато переводить сповнений любові погляд на внука, котрий носиться з Лесі подвір'ям, навертаючи коло за колом, що аж в очах двоїться і в обох посмішка до вух. Не вірите, що собаки вміють посміхатися? Спростую цю хибну думку, повідомивши, що я під час такої широкої посмішки Лесі перерахували всі зубчики нашої малої, і можете нас привітати - сорок два. Ідеально. Прямо як і все в нашій родині.

- Та це якась дискримінація! З серйозним обличчям повідомив, що мені буде краще полежати на шезлонгу, відпочити, а вони з Лесі поки побігають. А то, бачите, я слабка ланка у квача, а Даян не хоче через мене програвати, - складаю руки на вже чималенькому животику, а сама про себе посміхаюся. А що ти хотіла, коли виходила заміж за Ніколаса? Син в батька вдався, і тут гріх жалітися. Тут тільки радіти потрібно.

- Що ж, варто визнати, що внучок має рацію, - завзято сміється батько, скоріш за все, уявляючи, як Даян елегантно мені повідомив, що місце вагітних на лаві запасних.

- Еее, це що тут таке відбувається? Так не чесно, три на двох, ще і мама пішла готувати, залишивши мене на самоті з вами, чоловіками - тиранами, - як я не старалася допомогти, але рідна сказала, що далі сама справиться, а мені краще піти приглянути за малим. Далі ви вже в курсі, чому я закинула ноги на шезлонг, а моя спина щиро дякує за такий релакс, відлежуючись на м'якеньких подушечках.

- Скоро ти виправиш цю ситуацію, - тато киває на мій животик, який вже і животиком, якщо чесно, не назвеш, бо розпочався п'ятий місяць моєї вагітності. - Скоро зрівняєш наші склади.

- Навіть не сумнівайтеся, - бурчу, а посмішка вже розповзається на моєму обличчі, варто уявити, як через якихось чотири місяці у цей світ прийде моя найкраща подруга. Моя донечка. Наша донечка. До речі... - А що там Ніколас? Ти залишив його наодинці з шашликами? Він їх не зіпсує? Бо я шалено голодна.

- Повір, якщо я довірив йому свою улюблену донечку, то з шашликом він точно впорається.

- Еее, це що зараз таке було? Ти натякаєш на мій противний характер? Дарма я вас залишила, дарма, зіспівалися так, що проти мене поперли, - під приводом того, що вагітним краще не дихати димом, Ніколас відправив мене відпочивати. І десь же вичитав, що жінкам у положенні не можна дихати цим повітрям. І поки я не здалася, та не відступила, не вгамувався, мотивуючи це тим, що в першу чергу варто думати про принцесу. Ту, що наразі керує в моєму животику, але скоро і до цього світу добереться.

- Це натяк на те, що я б ще раз хотів перед тобою перепросити, доню...

- Тату...

- Ні, послухай, - за ті понад чотири роки, що пройшло з моменту, коли ми з Ніколасом оголосили про наші відносини, і про мою вагітність Даянчиком, батько разів двадцять просив вибачення за свою кардинальну позицію в той день. І ми пробачили йому вже двадцять разів, повідомивши, що не злимося й усвідомлюємо, чому була така першочергова реакція. - Знаю, що тобі, що Ніколасу набрид з цими вибаченнями, але... Вона теж моя донька. І тоді я рахував, що, можливо, ми з мамою не приділили достатньо часу Альбіні. Не привернули їй достатньо уваги. Обмежили в любові чи підтримці, і тому все так сталося... 

- Тату..., - я усвідомлювала, як батькові боляче повертатися раз за разом в той день, в ту розмову, і ніби вибирати між двома рідними доньками. Давши згоду на відносини однієї доньки з чоловіком, який раніше був одружений з іншою донькою. Це не просто. Дуже не просто. Тому і не хотіла вчергове підіймати цю тему.

- Та зараз я чітко розумію, що Альбіна сама у всьому винна. В неї все було - які не які батьки, чудова сестра, ідеальний чоловік, і замість того, щоб все це цінувати, оберігати, плекати, Альбіна самотужки все знищила. Тоді, в ту ніч, вона все власноруч спалила. Навіть якщо і чужими руками. Навіть якщо і чужий будинок. Вона спалила довіру кожного члена нашої родини до себе. Кожного, хто її любив, цінував, підтримував. Все це вона власноруч знищила, і тому отримала справедливе покарання. І навіть тут їй пощастило, бо які не які батьки попросили за неї, ідеальний колишній чоловік дав згоду пом'якшити покарання, а чудова сестра не помстилася. Хоч мала на це повне право.

- Тато...

- Кіро, доню, я це кажу не задля того, щоб поплакатися, виправдатися, чи зіпсувати сьогоднішній відпочинок, ні, я просто прийняв рішення. І від нього не відступлюся. І з ним буду жити, поки не помру.

- Яке рішення?

- Вона ніколи не підійде до своїх племінників. Нізащо. Я їй цього не дозволю. Альбіна завдала болю нам з мамою, тобі, Ніколасу, але діти це святе, і я їй не дозволю навіть на гарматний постріл до них підійти, навіть якщо вона моя донька. Я цього не допущу.

- Поправочка, - блаженна посмішка торкається моїх вуст, бо позаду тата виникає мій коханий, з шампурами в руках, і очима, в які я кожного дня закохуюся все більше та більше, хоча здавалося б куди більше, - ми цього не допустимо.

Бо в мене найкраща родина. Найкраще життя. І ніхто та ніколи не зможе його зіпсувати! 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

1 ... 74 75
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вагітна від чоловіка сестри, Ярл Конг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вагітна від чоловіка сестри, Ярл Конг"
Біографії Блог