Читати книгу - "Позасвіття, Лара Роса"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Віринеє! – гримнув на неї. – Розмову завершено!
– Можеш хоча б дослухати?! – просичала вона розлючено. – А потім вирішиш.
– В тебе дві хвилини на спробу переконати мене, – відхилився на спинку сидіння.
– Я особисто укладу з тобою угоду на твою й, – жінка глузливо скривилась, – твоєї милої недоторканість. Ніхто з нашої братії у ваш бік і не гляне. Але я для тебе також стану недоторканою. Завваж: лише для тебе. Більшого не вимагаю.
– І ти хочеш, щоб я тобі повірив?! – Олекса розвернувся до неї, пропалюючи далеко не добрим поглядом.
– Гадаєш, татусь тобі допоможе? – викривила губи в знущальній посмішці. – Навіть не сподівайся! І ніхто з вашої братії на таку бійку не підпишеться, – втупилась в нього. – А ти ж за цим так несешся?
Олекса похмурився: якщо вже їй його наміри ясні, як день, то Поталенко й поготів чекає на нього. А він за своєю люттю й думати ні про що більше не міг. І в тому, що допомоги від спільноти не отримає, вона теж мала рацію. Ірена обом сторонам була кісткою в горлі. Віринеї тому, що не давала йому стати остаточно тим, ким мав стати за материним задумом. Батькові – з тієї ж причини, лиш в інший бік. Для обох сторін він був знаряддям, й лиш для Ірени, та ще Вірляни – людиною. Навіть Андрій, скоріш за все, стане на бік більшості. Яка іронія! Допомогу йому пропонують ті, з ким і воює.
– Я сховаю ваші сліди, якщо захочете зникнути звідси, – додала аргументів Віринея.
– Ти?! – Олекса розсміявся. – В тебе немає такої можливості.
– В мене – немає, а в Поталенка – є, – погодилась вона. – Зникне він, і я зможу перехопити його сили.
– Дати до твоїх рук таку міць?! – він хитнув головою. – Ні, дякую.
– Повір, – жінка поплескала його по руці, – краще хай ця сила буде в мене, ніж в нього. До того ж, я не стану більше полювати за Чорною зіркою.
– Звісно, не станеш, – хмикнув уїдливо, – бо її в мене нема.
Віринея звела на нього свої чорні очі й поцокала язиком:
– Так-так, Олексочку! В тебе – більше нема, – насмішкувато дивилась на нього, – бо вона тепер в неї.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Позасвіття, Лара Роса», після закриття браузера.