Читати книгу - "Пасажири вільних місць"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Чим би ми були, якби не мали такого батька? Він уторував нам дорогу.
Авжеж, Янусові Бону велося непогано. В шістдесят років йому й органістові вдвічі збільшили платню, навіть подейкували, що про нього подбають і йому не доведеться тюпати щодня по чотири-п’ять миль із важкою поштовою торбою за плечима, що він матиме змогу сидіти собі вдома й віддаватися своєму мистецтву. Ним, мовляв, зацікавився депутат ріксдагу й домагається для нього невеличкої державної пенсії, щось же той депутат мав робити!
Однак доля інакше повелася з Янусом і всіх випередила. Улітку в церкві проводили центральне опалення, а як воно стало до ладу, Янусів орган завередував і перестав слухатись свого творця. Він грав дедалі гірше, тож Янус нарешті дійшов висновку, що інструмент треба наново перебрати. Старий музика сміливо взявся до тієї справи. Вдень, як звикле, він розносив листи, а вночі, лежачи на холодному церковному горищі, порпався в своєму улюбленому інструменті.
А тим часом настав суворий грудень із сніговицями й лютими морозами, і люди почали боятися за старого майстра: ще, бува, замерзне. З іншого боку, тяжко було відмовитись від такої прекрасної органної музики, а надто що надходило різдво, а старий обіцяв до того часу скінчити роботу.
І таки скінчив. Три тижні поспіль він щоночі чаклував на горищі біля органа, а рано-вранці вирушав із поштовою торбою за плечима засніженими стежками. Як хтось питався, чи не холодно йому на горищі, Янус відповідав: «Ні, зовсім тепло!»
Та коли орган був готовий, Януса почало морозити. Довелося піти з церкви й лягти до ліжка; він дістав тяжке запалення легенів.
Одначе свій улюблений орган Янус примусив згучати краще, ніж будь-коли. В погляді старого майстра можна було вичитати радість перемоги; поки він не втратив пам’яті й поки очі його не потьмянішали. Він лежав непритомний і, здавалось, навіть у гарячці наполегливо працював далі.
Останнього дня свого життя він знову прийшов до пам’яті й захотів перевірити, чи добре наладнаний орган.
— Не турбуйся, старий, — сказала дружина. — Новий учитель уже пішов до церкви й пробує орган. Він обіцяв заграти на твоєму похороні…
Тоді Янус заспокоївся і навіки склепив очі.
ЗАРУБІЖНА НОВЕЛА
Книжка п'ята
ВИДАВНИЦТВО «ДНІПРО»
КИЇВ — 1969
Martin Andersen Nexø
LOTTERISVENSKEN
LA CONCHA
BRØD
TO BRØDRE
FRÆNKE
EN OMVENDELSE
ONKEL PETERS PENGE
TRÆKFUGLENE
KÆRLIGHEDSBARNET
ANN’ MARI’S REJSE
BARNDOMMENS KYST
PARADISET
BØLGEN DEN BLÅ!
LIVSSLAVEN
DE TOMME PLADSERS PASSAGERER
EN STRANDVASKER
TRO INDTIL DØDEN
Oversat til ukrainsk
Мартін Андерсен-Нексе
ПАСАЖИРИ ВІЛЬНИХ МІСЦЬ
ТА ІНШІ НОВЕЛИ
Переклала з данської
ОЛЬГА СЕНЮК
Художник Юрій Чеканюк
И(Дат)
А 65
Київська книжкова фабрика № 1
7—3—4
124-69М
Мартин Андерсен-Нексе
ПАССАЖИРЫ НЕЗАНЯТЫХ МЕСТ
(На украинском языке)
Видавництво «Дніпро», Київ, вул. Володимирська, 42.
Редактор М. Ф. Кагарлицький
Художній редактор В. В. Машков
Технічний редактор О. І. Дубова
Коректор С. І. Шевцова
Виготовлено на Київській книжковій фабриці № 1 Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, вул. Довженка, 5.
Здано на виробництво 16.XII 1968 р. Підписано до друку 13.III 1969 р. Папір № 1. Формат 70×901/32. Фізичн. друк, арк. 9. Умовн. друк. арк. 10,53. Обліково-видавн. арк. 12,097. Ціна 74 коп. Замовл. 01450. Тираж 28000.
Оглавление Віталій Коротич Сивий подорожній з Данії Лотерейний швед Конча Хліб (Випадок, що стався в Гранаді, але міг статися будь-де) Двоє братів Френка Переродження Дядькові Петерові гроші Перелітні птахи Дитя кохання Подорож Ан-Марі Берег мого дитинства Рай І II III IV Ой ти, хвиле, синя хвиле! І II Довічний раб Пасажири вільних місць
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пасажири вільних місць», після закриття браузера.
