BooksUkraine.com » Фентезі » Необхідні речі 📚 - Українською

Читати книгу - "Необхідні речі"

208
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Необхідні речі" автора Стівен Кінг. Жанр книги: Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 77 78 79 ... 204
Перейти на сторінку:
первинного шоку розум спромігся лише на одне слово, одне-єдине слово. Воно спалахувало й гасло в його голові, ніби велетенська неонова вивіска з крикливими багряними літерами: «ПЕРЕСЛІДУВАЧІ! ПЕРЕСЛІДУВАЧІ! ПЕРЕСЛІДУВАЧІ!»

10

Нетті дісталася тротуару й бігла по Касл-В’ю швидко, як тільки могла. Каблуки лоферів вибивали переляканий дріб, а вуха переконували її, що вона чує ще чиїсь кроки окрім своїх – за нею женеться Бастер, Бастер наздоганяє, а коли зловить, то зробить їй боляче… але це не важило. Не важило, бо він може зробити щось навіть гірше, ніж завдати болю. Бастер – важлива людина в місті, і якщо він захоче відправити її в «Джуніпер Гілл», так і станеться. Тому Нетті бігла. Кров текла їй із лоба в око, і на мить вона побачила світ крізь блідо-червону лінзу, ніби всі гарні будинки на В’ю раптом почали сочитися кров’ю. Вона витерлася рукавом пальта й побігла далі.

На тротуарі нікого не було, а більшість очей у небезлюдних домах раннього вечора цієї неділі прикипіли до гри між «Петріотс» і «Джетс». Нетті побачила лише одна людина.

Тензі Вільямс, щойно з дводенного візиту в Портленд, куди вони з мамою їздили в гості до дідуся, визирала з вікна вітальні, посмоктуючи лизунець і стискаючи під лівою пахвою м’якого ведмедика Овена, коли Нетті промайнула повз будинок, несучись щодуху.

– Мамусю, там щойно якась жінка пробігла, – прозвітувала Тензі.

Аманда Вільямс сиділа на кухні з Міртл Кітон. Кожна мала по чашці кави. Набір для фондю стояв між ними на столі. Міртл запитала, чи є якась справа в місті, про яку Денові варто знати, а Аманда повважала це досить дивакуватим запитанням. Якщо Бастер хоче щось знати, чому сам не прийшов? Як на те пішло, що це взагалі за запитання в неділю пополудні?

– Сонечко, мамуся говорить із місіс Кітон.

– У неї кров була, – детальніше прозвітувала Тензі.

Аманда усміхнулася до Міртл.

– І казала ж я Бадді, якщо він уже взяв напрокат той «Фатальний потяг», то хай дочекається, щоб Тензі заснула, а вже потім дивиться.

Тим часом Нетті бігла далі. Вона дісталася перехрестя Касл-В’ю і Лорел, де їй довелося на якийсь час спинитися. Там була будівля громадської бібліотеки, і вздовж її газону тягнулася хвиляста кам’яна стіна. Нетті обіперлася на неї, задихаючись і схлипуючи, коли повз неї пронісся вітер, смикаючи за пальто. Вона вхопилася за лівий бік, де різко кололо.

Нетті озирнулася на пагорб і побачила, що вулиця порожня. Бастер, виходить, не гнався за нею, це все її уява. За кілька секунд вона понишпорила по кишенях пальта в пошуках «клінекса», щоб витерти з обличчя кров. Знайшла одну серветку, а також виявила, що ключа від будинку Бастера немає. Мабуть, випав з кишені, коли вона збігала пагорбом, але їй здавалося, що, вірогідніше, вона залишила його в замку вхідних дверей. Але яка різниця? Їй вдалося втекти до того, як Бастер побачив її, а це найважливіше. Вона дякувала Богові, що голос містера Ґонта так вчасно заговорив до неї, забуваючи, що саме через містера Ґонта взагалі опинилася в будинку Бастера.

Нетті глянула на пляму крові на серветці й вирішила, що поріз, напевно, не такий серйозний, як міг би бути. Кровотеча, здавалося, сповільнилася. Поколювання в боці також минало. Нетті відштовхнулася від кам’яної стіни й почалапала додому, опустивши голову, щоб не було видно порізу.

Дім, ось про що треба думати. Дім і її улюблений абажур з карнавального скла. Дім і «Недільний суперфільм». Дім і Рейдер. Коли вона буде вдома, двері замкнено, жалюзі опущено, телевізор увімкнено, а Рейдер спатиме в неї біля ніг, усе це здаватиметься кошмарним сном – із тих, які снилися в «Джуніпер Гілл», після того як вона вбила свого чоловіка.

Дім – найкраще місце для неї.

Нетті закрокувала трохи швидше. Скоро вона прийде додому.

11

Піт і Вілма Джерзики сходили на легкий ланч із Пуласкі після меси, а опісля Піт і Джейк Пуласкі всілися перед телевізором, щоб подивитися, як «Петріотс» надають по сраці ньюйоркцям. Вілмі футбол був абсолютно по барабану – і бейсбол, і баскетбол, і хокей теж, як на те пішло. Єдиний професіональний спорт, який їй подобався, – це реслінг, і хоча Піт про це не знав, Вілма й оком не моргнувши покинула б його заради Вождя Джея Міцного Лука[77].

Вона допомогла Фріді з тарілками, тоді сказала, що їде додому додивитися «Недільний суперфільм» – сьогодні це «На пляжі» за Ґреґорі Пеком. Пітові сказала, що забере машину.

– Та нічого, – відповів він, не відриваючись від телевізора. – Я пройдуся.

– Та тобі, бляха, не завадило б, – пробурмотіла вона собі під носа й вийшла.

Насправді Вілма була в гарному настрої, і головною причиною для цього була «Нічка казино». Отець Джон не відступався від цієї ідеї, як Вілма спершу очікувала, і їй подобалося, який вигляд він мав того ранку під час проповіді, що називалася «Нехай кожен і кожна з нас плекає свій сад». Тон його був, як завжди, лагідний, але в блакитних очах і випнутому підборідді лагідності не було. І жодні накручені метафори не обдурили Вілму та й усіх інших у тому, до чого він веде: якщо баптисти не збираються припиняти пхати свого колективного носа в католицьке просо, їхню колективну дупу чекає добрячий копняк.

Думка про копняки (особливо в таких масштабах) завжди дарувала Вілмі гарний настрій.

І перспектива копняків була не єдиною причиною Вілминого вдоволення тієї неділі. Нарешті їй не треба готувати якусь важку недільну страву, а Піт надовго припаркувався в Джейка з Фрідою. Якщо пощастить, вона решту дня проведе за переглядом того, як чоловіки намагаються розірвати один одному селезінки, а потім зможе в мирі й спокої подивитися кіно. Але спершу вона подумувала над тим, щоб зателефонувати своїй давній подрузі Нетті. Вілма думала, що їй вдалося незлецьки перепудити Психовану Нетті, і це все дуже добре… для початку. Але це лише початок. Нетті ще мусить заплатити за ті закаляні простирадла, знає вона про це чи ні. Настав час ще трішки побавитися з міс Психічна Хвороба-1991. Від такої перспективи Вілма сповнилася очікуванням і поїхала додому настільки швидко, наскільки могла.

12

Наче вві сні Денфорт Кітон підійшов до холодильника й зірвав рожевий папірчик, наклеєний на дверцята. Слова

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

були набрані зверху чорними літерами. Нижче йшло таке повідомлення:

Просто ПОПЕРЕДЖЕННЯ – але уважно читайте далі!

За словами очевидців, ви порушили одне чи більше правил дорожнього руху. Поліцейський, що виписав повідомлення, вирішив цього разу «відпустити вас із попередженням», проте він записав кузов, модель і номер вашого автомобіля, тож наступного разу ви отримаєте штраф. Будь ласка, не забувайте, що правила дорожнього руху одні для ВСІХ.

1 ... 77 78 79 ... 204
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Необхідні речі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Необхідні речі"