Читати книгу - "Розлучення. Він кохає іншу, Альбіна Яблонська"

— А що думаєш ти сама з цього приводу? Хіба це не важливіше за думку дитини? Слід бути прагматичнішою. Йти на компроміси. У цьому віці все просто. Вони звикли, що вся увага спрямована на них. А про те, чого хоче мати, ніхто не подумав.

Нас залишили самих.

У каміні потріскувало поліно.

Зовні почав накрапати дощ.

Спершу він просто цокав по карнизу.

Але незабаром краплі стали важчими.

І дощ переріс у справжню зливу.

Став гучно тарабанити по склу.

У залі з каміном і свічками було спокусливо затишно. Тепло. Шалено красиво. Романтично. Як він і домагався.

— Для них це зрада, Рома. Видно, що з дітьми тобі спілкуватися не доводилося.

— Куди ти зібралася? — кинув він мені вслід.

Коли я розвернулася і вирішила залишити Жданова наодинці із самим собою.

Я завмерла біля дверей, готуючись вийти з гри.

І відповіла гранично ясно:

— Я йду. Мені треба в школу до сина.

— На вулиці гроза. Я не зможу тебе відвезти в таку погоду. На дорогах небезпечно. Жахлива видимість. І слизько.

— Тоді піду пішки!