Читати книгу - "Трагедії"

ОРЕСТ

А що ж Пілад наш у той час робитиме?

ІФІГЕНІЯ

Він теж нечистий: руку ж подавав тобі.

ОРЕСТ

Робитимеш це потай від володаря?

ІФІГЕНІЯ

Не вдасться потай. Мушу переконувать.

ОРЕСТ

Ну, що ж. Судно готове, лиш у весла вдар.

ІФІГЕНІЯ

Доводь же справу до кінця щасливого! [373]

ОРЕСТ

(вказуючи на хор)

І ще одне: подбай-но, щоб котра з-між них

Не продала нас. Підбери слова, що йдуть

1030] До серця; жінка вміє співчуття знайти.

Все інше, сестро, якось уладнається.

ІФІГЕНІЯ

На вас дивлюсь в надії, дорогі мої!

Від вас залежить - буду я щасливою

Чи пропаду тут, усього позбавлена:

Вітчизни, брата і сестри коханої...

Скажу спочатку: ми, жіноцтво, мусимо

Сприяти одна одній, пильно дбаючи

Про всі ті справи, що жінок стосуються.

Не зрадьте ж таємниці, поможіть відсіль

1040] Втекти! Мовчанка - чимале достоїнство.

Одна в нас трьох, найближчих, доля, бачите:

Втекти в Елладу або тут загинути.

Врятуюся - то й вас я поверну колись

Додому. І тебе, й тебе благаю я,

Подаючи правицю, доторкаючись

Обличчя, до колін вам припадаючи,

Молю вас діточками, батьком, матір'ю,

Усім, що найдорожче!.. Ну, то згодні ви,

Чи ні?.. Якщо од мене всі відвернетесь -

1050] Кінець мені, та й нещасливцю-братові!..

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Ти не хвилюйся, наша повелителько,

Подбай про свій рятунок. Що тут чули ми,

Про те - ні слова, Зевсом присягаємось.

ІФІГЕНІЯ

За доброту - спасибі. Хай ведеться вам!

(Орестові й Пілиду).

А ви - в святиню! Бо сюди за мить якусь

Володар цього краю прийде - глянути,

Чи вже вівтар полито кров'ю вашою.

(Орест і Пілад входять у храм).

Владарко! Ще в Авліді від жахливого

Ножа в правиці батька ти спасла мене;

1060] Врятуй і тут ще - і мене, й супутників,

Хай в слові Феба люди не зневіряться!

Покинь цей край суворий: не для тебе він -

В Афінах благодатних - ось де б личило

Тобі, преславна діво, поселитися...

(Входить у храм). [374]

СТАСИМ ДРУГИЙ

ХОР

Строфа І

Пташко - ти, що край скель морських,

Де, біліючи, хвиля б'є,

Піснею сиплеш сумною!

Знає обізнаний, що то за сум:

Скиглиш за мужем день при дневі.

1070] Так от і я свій журливий сную

Спів - алкіона безкрила:

Тужу тут без еллінських свят,

Тужу тут без Діви, котра

До породіллі спішить на поміч, -

Без Артеміди, що славну свою

Має оселю в підніжжі Кінфу,

Де лапастої пальми тінь,

Де розлоге лавра гілля,

Де оливи священної зелень срібляста,

1080] Милий схов для роділлі - Лето

Над озера плесом округлим,

Де найчистішим співом лунким

Лебідь музам слугує.

Антистрофа І

Скільки, скільки-то сліз гірких

З лиць у мене струмочками

Збігло, коли повалились

Батьківські мури і я на судно,

Гнана, зійшла між списи та весла!..

Продана дорого, я аж на цю

1090] Варварську землю ступила,

Й відтоді цій діві сумній,

Агамемнона доньці служу -

Жриці богині, що ланей вбиває,

Та не овечу ллємо ми їм кров...

Заздрю я тим, що нещасні зроду:

Хто в нещасті родився, зріс,

Той не чує страшної ваги,

Що на ньому тяжить із самого дитинства.

Кого ж доля все пестила,

1200] Для того страшна переміна,

Бо після щастя - горя зазнать,

Ой, як важко людині!..

Строфа II

Скоро спінять темну хвилю

П'ятдесят аргоських весел - [375]

Ти по морю судном майнеш.

Пан, охоронець гір, заграє

В дудку, склеєну воском

Розгонисто - в лад веслярам.

Феб, задзвенівши на лірі своїй

1210] Семиструнній, до світлих Афін

Супровідником буде тобі.

В сплесках весел рухливих

Ти віддалишся од мене:

Парус, метнувшись, мов птаха, Над провою,

Ген відсіля пожене

Корабель бистрохідний.

Антистрофа II

От мені б на шлях той злинуть

Ген, де сонце кружля вогненне!..

Звідти, вгледівши отчий дім,

1120] Нетерпеливі, бистрі в леті

Я вспокоїла б крила.

Вплелася б у барвний танок -

Як на весіллі гучнім колись,

Діва між дів, у танці пливла

Перед ненькою... Кроком легким,

Блиском вроди своєї

В подруг я заздрість будила:

Шати квітчасті й волосся, що хвилями

Пишно по плечах спадало, мене

1130] В тінь м'яку сповивали.

ЕПІСОДІЙ ТРЕТІЙ

Входить Ф о а н т; на порозі храму із статуєю в руках появляється Іфігенія

ФОАНТ

(не помічаючи жриці)

А де ж тут, щось не бачу, жінка-еллінка,

Що храм цей доглядає? Чи палають вже

Тіла чужинців на вогні жертовному?

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Та ось вона, владарю... запитай її.

ФОАНТ

Ти що?.. З підніжжя рушити наважилась

Богині образ, донько Агамемнона?..

ІФІГЕНІЯ

Владарю, перед входом зупини свій крок! [376]

ФОАНТ

Щось трапилось у храмі, Іфігеніє?

ІФІГЕНІЯ

Стули вуста! Святиня - не для слів лихих.

ФОАНТ

1140] Про що ти?.. Говори-но зрозуміліше!..

ІФІГЕНІЯ

Нечистих ви для жертви привели людей.

ФОАНТ

А що це: певність чи лише припущення?

ІФІГЕНІЯ

Од них сама богиня відвернулася.

ФОАНТ

Сама? Чи, може, у ту мить земля стряслась?

ІФІГЕНІЯ

Сама. До того ж вічі їй зімкнулися.

ФОАНТ

Все через те, що жертви заплямовані?..

ІФІГЕНІЯ

Будь певен. Що вчинили - будь-кого жахне.

ФОАНТ

Людину нашу вбили - там, на березі?

ІФІГЕНІЯ

Еге ж, убили, та не тут, у себе ще...

ФОАНТ

1150] Кого ж то? Бач, цікавість узяла мене.

ІФІГЕНІЯ

Мечем у груди неньці спільно вдарили.

ФОАНТ

О Фебе! Й варвар, певно, б не наважився!

ІФІГЕНІЯ

Уся Еллада прокляла, прогнала їх.

ФОАНТ

Тому й виносиш із святині статую? [377]

ІФІГЕНІЯ

З оскверненого храму - на ефір ясний.

ФОАНТ

А як про їхній злочин ти довідалась?

ІФІГЕНІЯ

їх випитала, гнів богині бачачи.

ФОАНТ

Пізнати вихованку хитрих еллінів!..

ІФІГЕНІЯ

Ще й звабою хотіли задобрить мене.

ФОАНТ

1160] Приємною для тебе вістю з Аргосу?

ІФІГЕНІЯ

Єдиний брат мій, кажуть, у добрі живе.

ФОАНТ

Гадають, вістці рада, порятуєш їх...

ІФІГЕНІЯ

Живе ще батько й гараздує начебто.

ФОАНТ

Ти ж вірною богині залишилася?

ІФІГЕНІЯ

Ненавиджу Елладу - мою кривдницю!

ФОАНТ

Так що робить нам із двома чужинцями?

ІФІГЕНІЯ

Закон і звичай давній поважати слід.

ФОАНТ

То в чім затримка? Маєш воду... меч он є...

ІФІГЕНІЯ

Омити кров з них мушу, як обряд велить.

ФОАНТ

1170] Омиєш у джерельній чи в морській воді?

ІФІГЕНІЯ

Омити скверну здатна лиш морська вода. [378]

ФОАНТ

Прислужишся богині, їх очистивши.

ІФІГЕНІЯ

Сповню тим самим краще свій обов'язок.

ФОАНТ

Та й легко: хвиля побіч храму хлюпає.

ІФІГЕНІЯ

Е, ні! Обряд складніший...