Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Даремно, не послухавши поради, Ти біля Феса не схотів пристати І нам на горе Для висадки цей край обрав, сеньйоре: Нас бій чекає — Сюди численне військо поспішає, З гір рине супротивник, мов лавина, І маврами вже повниться долина. Це Тарудант в Марокко їде з Феса, А з ним дружина молода, принцеса. Тут буде страхітливе бойовисько: Вже чути брязкіт зброї – ворог близько.

Альфонс

Ні, я навмисне Тут вирішив зустріти військо грізне. Мій план, Енріке, Достоїнство таїть в собі велике: Обравши Фес для висадки десанту, Я дав би королю і Таруданту Два війська об’єднати в рать єдину — А так я маврів поодинці стріну І з ворогами Розправлюсь перш, ніж прийдуть всі до тями.

Дон Енріке

Нам небезпек, однак, не обминути.

Альфонс

Я доказів не хочу навіть чути: Лиш помсти прагну І зволікати в ділі цім не стану — Чужі простори Я канчуком примушу до покори.

Дон Енріке

Згорів цей день тривожний до останку, Ховається за хвилями до ранку Вже сонця золотого колісниця.

Альфонс

Нам наша віра, наче блискавиця, Освітить узбережжя зловороже: Вона і час, і морок переможе. Твій дух, Фернандо, На грізну битву кличе нас завзято: Звоюємо, здобувши перемогу, Тобі свободу і величчя Богу!

Дон Енріке