Читати книгу - "Академія на пагорбі: Едельвейс. Частина 1, Владі Вал"

Запала тиша.

Едельвейс примружилася, немов оцінюючи цю виставу.

- Вічну? - уточнила вона з іронією

Люк відкрив рота, але помовчав, ніби раптом усвідомив, що загрався.

- Ну, можливо, не вічну… - буркнув він.

- Тоді твоє кохання занадто нестабільне, - з легким усміхом відповіла вона. - Але за артистизм - п’ять із п’яти.

Всі вибухнули сміхом, а Люк зітхнув із полегшенням.

- Гаразд, наступний! - вигукнув він.

Фішка закрутилася знову…і завмерла, вказавши на Кірона.

- Правда чи дія? - усміхнувся Люк.

Некромант повільно випрямився. Його погляд ковзнув по настоянці в руках Сайлоса.

-Правда, - тихо сказав він.

Сайлос мовчки налив. Кірон взяв небезпечний напій і ковтнув залпом. Тепло поширилось грудьми, розм'якшуючи, стираючи внутрішні бар’єри. Наче хтось зсередини відчинив давно зачинені двері.