Читати книгу - "Поява Літи, Ганна Корт"

Тиждень я прожила в хостелі. За цей час я встигла трохи погуляти вулицями Нью-Йорка. Не зважаючи на нічні кошмари які почали мене мучити.  Я вперше відчула себе такою вільною. Дещо зламаною, але вільною. Мені не потрібно було турбуватися про гроші чи ще щось. Я вимкнула свій телефон як мені порадив у залишеній записці з грошима батько джека. Й залягла на якийсь час на дно доки вся ця історія вляжеться. По новинах показали мертве тіло Катріни. Їх історія з Джеком набула розголосу після того, як дівчину знайшли повислою під стелею з запискою в руках в якій вона описувала усі звірства які коїв з нею колишній і в якій звинувачувала у своїй смерті його. Що буде далі з ним я не знаю. Й знати не хочу. В цій історії мені шкода лише дівчину. Я знала її замало аби про щось судити, але її долі нікому не побажаєш. А ще я в глибині раділа що лише так поверхнево погрязла у стосунках з цією людиною. 

Я думала про те яким було моє життя. Те яким його бачила я і яким воно було насправді. Люблячи батьки, яким було до мене всеодно. Я була їхнею улюбленицею доки мною можна було хизуватись. З роками підлаштуватися під їх бажання стало звичною справою. Я робила усе аби їм догодити. Вважала що повинна заслужити їх любов. В мої й голові засіла ідеальна картинка яку я всіма силами намагалася втілити в реальність. Я не мала справжніх подруг. Я завжди була для когось зручним варіантом. Цікаво що лише тепер я це зрозуміла. За ввесь час що я за кордоном жодна з них не поцікавилася як я. Я усіляко їх виправдовувала закриваючи очі на очевидне. Їм просто не було до мене діла.  Я зрозуміла що у свої 23 роки я була занадто м'якою, наївною та довірливою.Дівчиною яку можна легко використати й просто так викинути за не потрібності, а вона й слова не скаже.  Я дозволяла собою керувати й підставляти себе. Зараз розумію що змогла б з легкістю довести свою не винність на роботі й заткнути суперницю. Але тоді я цього не зробила, а зараз вже запізно. 
Я починаю життя з чистого аркуша. І цього разу я не дозволятиму комусь мною керувати. Я переїжджаю в Лос-Анджелес. Там мені запропонували роботу в агенстві що займається створенням та втіленням дизайну інтер'єру. Агенство невелике, але згідно з інформацією яку я знайшла в інтернеті досить успішне та прибуткове. Тож взявши життєвий досвід з минулого я роблю крок у майбутнє. 
 

Кінець