Читати книгу - "Сторіс нашого життя, MissStory"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Поліна давно вирішила: це не просто симпатія. Це… ну, майже кохання. Ну, добре — хоча б дуже стійка зацікавленість з елементами серця, яке скаче, коли він проходить повз.
Діма — хлопець із паралельного класу. Високий, вічно з навушниками й шапкою навіть у +25. Він умів стояти біля кулера так, ніби це його особистий трон. І він… повністю ігнорував Поліну.
Повністю.
— Може, в нього алергія на людей з почуттями? — припустила Саша.
— Або він просто не бачить тебе, бо ти не миготиш, як гірлянда, — знизала плечима Катя.
— Я серйозна, — буркнула Поліна. — Я зроблю романтичне відео. Спеціально для нього. Він точно зверне увагу!
План був простий: трохи музики, трохи сердець, мила усмішка, і Поліна у рожевій толстовці говорить щось ніжне про те, як важливо цінувати моменти… (на фоні випадково сидить Маша і їсть чіпси, але то дрібниці).
Перша спроба: Відео починається з кадру, де Поліна зворушливо дивиться вдалечінь… але вдалечінь пролітає голуб. Влада коментує за кадром:
— Романтика плюс птах — дорівнює какао на плечі.
Друга спроба: На відео з’являється Саша в ролі «романтичного вітру», махає рушником, а камера здувається зі столу.
Третя спроба: Усе йде майже добре, поки Влада не додає фільтр: рожеві серця, блискітки, і її голос поверх усього:
— Якщо він не відповідає — шукай іншого. І краще — без шапки влітку.
Поліна розлючена. Ображена. Готова витерти всі сердечка зі світу. Але…
Коли вони випадково (ну, як «випадково», Саша натиснула «опублікувати» замість «зберегти») виставили відео в сторіс, почали приходити реакції:
«Це найсмішніше з романтики, що я бачив!»
«Поліна, ти просто супер!»
«Я б на місці Діми вже прийшов з квітами!»
Коментарів було більше, ніж на будь-якому відео до того.
І хоча Діма… знову нічого не написав, Поліна нарешті посміхнулась.
— Знаєте, — сказала вона дівчатам, — може, він і не відповів. Але мені здається, що я і без нього — ну, трохи зірка.
— Точно! — хором сказали всі.
— І без шапки влітку!
Мораль розділу: іноді, щоб тебе помітили, треба бути собою. Навіть якщо це — ти з блискітками, випадковим голубом, і друзями, які вставляють фрази без попередження.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сторіс нашого життя, MissStory», після закриття браузера.
