Читати книгу - "Щоденник Лоли"

Трохи пізніше мені стало не по собі. Ася розплакалася і побігла додому. Мене вона в ту мить, мабуть, боялася більше, ніж маму…

Я картала себе за те, що я вкрала її перший поцілунок. Хоч мій був теж не дуже приємний, чесно скажу. От якби можна було мати другий перший поцілунок, то я б хотіла, щоб він був наш із Пашею.

Більше ніколи, НІКОЛИ не слухатиму «Smoothkiss»! Їхній агент — просто придурок! Ідіот, козел, засранець! Мудак!

Так хотіла піти на їхній концерт у листопаді… Це ж вони заспівали б усі мої улюблені пісні… І «Потяги», і «Летючий корабель», і «Лелеки». Ася й Ната не захотіли йти, кажуть, що батьки не пустять. О, єдиний бонус, коли в тебе тільки бабуся — вона б мене пустила! З Пашею вона мене взагалі будь-куди пускає. Здається, вона вже у своїх мріях нас одружила й няньчить правнуків. Бабуся така бабуся :) Вона ж не знає, що Паша хороший, але… для любові, а для шлюбу треба хтось надійніший. Щоб не довелося, як мамі…

У всякому разі Пашу запрошувати я не буду. Щоб не думав, що це побачення. Хіба що йому якось би натякнути… Щоб це типу він… Але для Паші це все одно дуже дорого, навіть один квиток. А якщо він захоче й мені купити, то його мама розориться. Паша ж не заробляє сам, як я.

Але що вже тепер — все одно після того, що написав їхній придурастий агент, я не прийду до них і не куплю жодного альбому. Я б і плакат зняла, але Валік такий класний… Пізніше зніму!

Коротше, їхній агент написав мені, що акредитації не буде, бо в мене — увага! — надто МАЛО ПІДПИСНИКІВ! 35 тисяч це мало?!! І взагалі, коротше, мої френди не слухають «Smoothkiss». І найгірше — «пиши, дівчинко, про косметику і модні бренди»! Типу я пишу тільки про це! Але ж іще про стосунки, дружбу, приколи різні… Та класний у мене блог, це він нічого не шарить!

Обіцяю собі: наступного разу я піду на будь-який концерт, на який захочу. Хоч він буде коштувати як крило літака, все одно піду. Я виб’ю акредитацію, бо в мене буде дуже крутий і популярний блог. І всі ці тупі агенти самі бігатимуть за Лолою, благаючи мене написати про їхні дурацькі концерти. Колись цей із «Smoothkiss» іще приповзе на колінах до мене в чат і благатиме, щоб я прорекламувала їхній нещасний концертик на пару тисяч людей. І тоді Лола подумає, чи піддатися на його вмовляння.

Ну от, Всесвіт змовився проти мене. Тепер ще й замовники хочуть, щоб я додала «гостроти» в блог! ГОСТРОТИ! Це вам що, соус якийсь чи що? Хто взагалі так тепер говорить? «У тебе є смак, але твоєму блогу бракує гостроти», — написали вони мені. І що тепер із цим робити? Шукати в гуглі запит «додати гостроти в блог»?

Але я все можу, я собі пообіцяла на кінець року мати сто тисяч фоловерів і вдвічі більше грошей із реклами, і щоб мені три роки селфі не постити, якщо цього не зроблю!

Холод страшний, наче вже зима. А в мене нема ні куртки, ні взуття. І светр новий треба. Хочу собі кашеміровий чи мериносовий, щоб не носити цих страшних і безрозмірних плетених мішків, як ото Оксана. Люблю все красиве й приталене, моєму тілу такі речі пасують.

Коротше, план тепер такий:

1. Один пост щотижня на тему стилю (шмотки дають);

2. Додати «гостроти» в блог;

3. Вийти на 100 тисяч фоловерів до кінця року;

4. Заробляти вдвічі більше грошей на рекламі.

Пізніше.

Окей, я все-таки загуглила про «гостроту».

Виявляється, це все можна порішати, якщо трошки повчитися. Шкода, що в школі немає предмету «Популярний блог», я б там була однією з найстаранніших учениць, хе-хе.

Отож, я поправила план:

1. Один пост щотижня на тему стилю;

2. Один пост-челендж щомісяця;

3. Попрацювати з аудиторією (додати три «С» — про секс, скандал, смерть);

4. «Намалювати портрет» свого читача, тобто в моєму випадку — глядача (не буквально!);

5. Заробляти вдвічі більше грошей на рекламі;

6. Ставити високу мету: вийти на 200 (!) тисяч фоловерів до кінця року.

Читаю все про те, як зробити свій блог популярним, і не можу зупинитися. Стільки прикольних порад! Думаю записувати їх тут, щоб із часом перечитувати.

«Не бійтеся своєї популярності. Навпаки: ви повинні за всяку ціну стати популярними. Потім стати лідерами думок і головними спеціалістами з певних питань».

Цікаво, з яких питань я можу бути «головною спеціалісткою»? Мода? Стиль? Шопінг? Дієта? Явно, що не те, як заробити двісті балів на ЗНО! Це вже хай Боря з Герою пишуть… Хоча… може, взяти колись у цих невдах інтерв’ю? Щоб відчули себе зірками? Чи, може, постібатися з них? Але ж Паша й Ната теж добре вчаться...

Ще цитата:

«Так, можна багато й цікаво писати на певну тему, бути профі у своїй царині, мати блог з красивим дизайном, але якщо ви не можете правильно себе подати, то нічого путнього з цього не вийде».

Точно! Перше — правильно себе подати, а з цим у мене проблем немає.

Ось мій конспект із прочитаного (капець, як до біології підготуватися — так мені дуже влом, а як про блоги читати, так ось сиджу вже глибоко вночі):

Десять заповідей правильного блогера:

1. Забий на своє ім'я блоги на різних платформах. Вкладаються в один блог тільки лохи. Знімай відео на You Tube, пости картинки в Instagram, пиши у Facebook.

2.Ніколи не пости рекламу задарма. Завжди бери гроші наперед.

3. Дбай про контент. Не пости дурниць.

4. Ніколи не переставай бути блогером! У школі, на дискотеці,