Читати книгу - "Щоденник Лоли"

5. Дружи з іншими блогерами, запрошуй їх у гості у свій блог, активно коментуй їхні пости.

6. Не вийшло з одним блогом — створи інший із новим іменем. Не опускай рук, в інтернеті всім вистачить місця!

7. Додай «гостроти» у блог: скандал, секс, смерть (три «С», на яких тримається твоя відвідуваність).

8. Не кради чужих ідей, але творчо їх «позичай» (позначка: прочитати книжку «Кради як митець»).

9. Якщо брешеш, то бреши як профі. Якщо не вмієш брехати, розповідай тільки правду.

10. Не намагайся вкрасти чужих фоловерів — перетягни їх на свій бік цікавими постами, яких ні в кого більше немає. І не засмучуйся, якщо тебе будуть копіювати — придумай щось у сто разів крутіше.

Подумала, що це крута тема — збирати всі мої «лайфхаки» десь в одному місці. Може, відведу для них «розділ» наприкінці щоденника. З цього ж можна буде теж добірку влогів наробити!

ПС: задовбалася ставити коми, але Антон Володимирович, наш мовник, каже, що в мене покращилася пунктуація. І що я краще стала «викладати думки на папері». Ага, саме так і сказав! Хоч якась реальна користь із цього щоденника. Взагалі помітила, що у блозі можу писати з помилками, а тут — ні. І це трошки бісить. Автоматична перевірка письма мені б у щоденнику точно не завадила!

Дарина — схибнута зміюка!

Знову поставила мені шістку, гр-р-р. Хоч у мене було це дурнувате домашнє завдання! Ну ок, я його списала — і що?! Воно ж було! Ще й прискіпується, бачте, «немає виправлень»! Капе-е-е-е-ець. Одним купа виправлень — сідай, шість! Другим — немає виправлень, і теж — сідай, шість!

Каже мені: «З такими знаннями в математиці тобі, дорогенька, світить погана старість!» Типу їй із її школою світить хороша, навіть якщо вона математику знає… На що це вона взагалі натякає? На те, що я все позабуваю? Так моя бабуся математику вчила ще гірше, ніж я, і все-все пам’ятає… Може, в мене гени бабусині?!

І взагалі: не треба мені її дурацька математика! Я вже зароб­ляю більше, ніж Дарина й інші вчительки, хоч вони сякі-такі розумні. А щоб знайти чоловіка, інтеграли не потрібні. Просто собі реєструєшся на сайті знайомств і ждеш — самі прикотяться, тільки вибирай!

Коротше, адіос, алгебра, нам не по дорозі! Шістка мене цілком влаштовує, я ж не Ната, щоб за оцінками плакати.

Мені треба виживати, а не вчитися. Дарині цього не зрозуміти. У неї навіть дітей немає, а в нас із бабусею — троє… чи четверо… постійно забуваю себе, я ж теж іще «дитина», «неповнолітня». Коли є стільки менших, про яких треба дбати, то вічно забуваєш про себе. І як бідна мама з цим справлялася?

Блог — це моя робота. Мушу розставити пріоритети, і сьогодні точно не день навчання.

Пізніше.

Смішно: Антон Володимирович знову похвалив мої твори. «Ну та ясно — я ж блогерка! Просто ви раніше не помічали!» — ледь не вирвалося в мене. Але я відповіла: «Ок, дякую».

Ще він сказав, що мені треба більше читати. Тоді мій блог буде цікавіший і «багатший». Ха-ха! Я не уточнила, що він має на увазі під словом «багатший», але думаю, що в нас із ним різне уявлення про багатий блог. Не уявляю, як книжки приведуть мені рекламодавців. Буктюбери й близько не такі популярні, як б’юті-блогери. Не бачу сенсу в читанні, особливо тієї літератури, яка в програмі. А Антон же Володимирович, мабуть, на неї натякає. Думає схилити мене на «світлий бік» навчання, якщо я вже така грамотна. Хитро! Але я хитріша і читатиму те, що хочу. Такі лузери, як Антон, мало що розуміють у сучасному житті.

Пізніше.

Як не вчитися й отримувати хороші оцінки. Інструкція від Лоли

1. Бути милою з учителями.

2. Ходити майже на всі уроки.

3. Слухати уважно на уроці, активно перепитувати. Робити вигляд, що предмет цікавий.

4. Бути милою з відмінниками (коли це потрібно!). Гера — !

5. Мати серед найкращих друзів людей, які зав­жди роб­лять домашку й не жмуть дати списати. Не сваритися з Пашею і Натою!!!

6. Завжди робити шпаргалки!

7. Свої реферати читати обов'язково!

8. Твори по програмі: читати короткий зміст!

9. Згадаю ще щось — допишу.

Придумала свій перший челендж.

Відмовлюся на тиждень від підборів. Уже чекаю, що пришлють рекламувати. Побачимо, що вийде. Дивіться, ой, тобто читайте наступного тижня :)

Пізніше.

Ця дурепа Христя сьогодні мене вивела! Хайпонути, мабуть, хотіла. Коза! Сказала, що в мене МАЛІ ГРУДИ! Ніколи не чула нічого дурнішого! В мене! Малі! Груди! Та нормальні в мене груди! Головне, що вони на своєму місці й у красивій білизні. А який у них розмір — у принципі байдуже. Зараз великі вже не в тренді все одно. Потім зістаряться і будуть висіти, теліпатися, як два мішки. І чоловіки звертають увагу не лише на груди, я знаю. Читала на форумі, що вони дивляться на «всю фігуру» й особливо — в очі! Тому я треную погляд. Ми з дівчатами часом так розважаємося. Йдемо по коридору й домовляємося, кому зараз будемо дивитися в очі. Антон Володимирович вічно червоніє! Ржака! Ніколи не бачила, щоб дорослі чоловіки червоніли. Мабуть, це на ньому позначилося читання укрліту.

Взагалі-то я правильно сказала спочатку: Христя дурепа. І її шмотки смердять секондом. Хоч би випрала чи що! Можна оцтом, якщо вдома не водиться щось нормальне.

А Христя така: «Зате мій одяг нормально на мені сидить, а не висить, як на вас — швабрах!» Звісно, я не могла на таке змовчати!

Сказала, що можу зняти відос із нею в головній ролі. Буде майстер-клас «Як скласти три модні луки за 100 гривень». Це буде бомба! Може, якось простежити за нею на секонді?

А потім… потім я сказала, що, звісно, ТАКІ батьки не можуть купити їй нічого нормального… І вона тоді розпла­калася… і втекла. Не знаю, чи хотіла я цього… так вийшло…

Закінчився мій челендж «Тиждень без