Читати книгу - "Хіть, Ельфріда Елінек"

деренькучих скарбничках, які із благанням підставляють їм жінки. А потім вони знову збираються із силами й укладають своїх ділових партнерів на обидві лопатки. Жінки беруть печиво з вазочок, над чимось сміються, і от з’являються чоловіки, стрімко тягнуть їх до кушеток, де, скорчившись над здобиччю, пірнають в ущелини, виставляють на світло свої здиблені члени, а потім якнайшвидше тікають геть від ними зваблених. Чоловіки палко бажають, щоб їхні потужні залпи летіли вдалину, неспинно й святково! Жінки, у яких залишилися смуги від перебування в них дітей, подають себе до столу голяка, наче при народженні своїх сисунців. Важкі келихи з вином тремтять на тацях, і добродії-небожителі беруть їх знизу, попереду, зусібіч, пальці входять у них і виходять, губи впиваються в улоговинки між стегнами й ламають свої улюблені іграшки, так, тепер вони відпочинуть на повну силу, їхні супутники в любові, наділені моторами в кілька кінських сил.

Зусилля перукарів сходять на пси, росте гора сміття для прибиральниць, а потім усі знову їдуть, почуваючись у своїх автах так само невимушено, як і в руках люблячих жінок. Кому спаде на думку соромитися власних автомобільних сидінь? Тут заборонено жувати шоколад, інше дозволено. Плями — єдине, що залишається від неземних задоволень, і плями ці важко вивести.

Чоловік ніколи й нікуди не зникне, він ґрунтовно влаштувався тут, у своєму гарному будинку. Вечорами будинок убирає в себе лісові сутінки й душевні потемки своїх мешканців. Справді, йому це дуже пасує! Співчувати жінці — чисте марнотратство. У її дитини ще дуже маленькі пори. Жінка хитається під тягарем свого нелегкого щастя. Якщо взятися за справу з головою, то становище арештантки можна полегшити, однак перепочинок не повинен стати на заваді чоловікові. У ньому вже кипить страва швидкого приготування. Одне те, що він тут власною персоною, робить його ширіньку мокрою. Іноді екскурсії виробничого колективу закінчуються для директора радісно й волого, таємне в ньому тремтить, його секреції рвуться назовні. Життя здебільшого полягає в тому, що ніщо не хоче залишатися там, де воно перебуває. Тим-то, полюби зміну! Звідси сверблячка занепокоєння, і люди ходять одне до одного в гості, однак при цьому всюди тягають себе за собою. Слуги влаштувалися нівроку, — вони стоять перед своїми статевими сосисками й стукають виделкою й ножем по столі, вимагаючи, щоб їм мерщій подали нову дірку, в якій вони можуть зникнути, а відтак, іще роз’ятрившись, випірнути з неї і догодити новим «неохопленим». Навіть секретарки не зізнаються, що відчувають себе прицвяхованими до ганебного стовпа, коли їм залазять рукою у виріз блузки. Вони весело сміються. Нас тут до непристойності багато, а непристойних ласощів на всіх не вистачає.

Чоловік з’являється рано-вранці, немов неприкрита правда, і бере жінку на абордаж. Він з розгону встромляється їй у дупу. На бортику ванни підстрибують тюбики, посіпується чохол на кришці унітаза. На полиці блищать і погойдуються в такт баночки із кремом. Чутно тишу, що всю ніч заповнювала чоловічий апарат. Потім чоловік починає говорити, і нічим його від цього не відволікти. Жінка стоїть на рівній підлозі, втомлена від довгої мандрівки крізь ніч, і її шпару слід тепер розширити й поглибити. У ній залишилося не більше інтимності, ніж у прокатному стані, бо ж чоловік по всіх усюдах похваляється нею перед партнерами по бізнесу, брудні випали слів шугають із директорської горлянки в гірські височіні, підтягуючись до чергового піка. Підлеглі його зніяковіло мовчать. Чоловік тужиться й знову вичавлює із себе щось типу «ми обов’язково побачимося знову». Директор запускає руку в кишеню її тіла, що належить йому, а разом вони — закохана пара, усього в них подостатком. Цей чоловік сам не проти побалакати на абстрактні теми, і жінка притягує його завжди. Тим-то він і не в змозі довго лишатися наодинці із собою, ця стрімка торпеда, він немов квітка, що безпомічно вертить голівкою в пошуках світла, тільки-но його увімкнуть. Хлопчина на команду батька вже навчився грати наодинці. Як же зацигикає на своїй скрипці він, коли увіб’ється в пір’я і стане чоловіком і батьком на образ і подобу татової фотографії в паспорті! Хлопець зовсім не пам’ятає, як тупцяла коло нього мати, адже з ним і досі панькаються, потураючи всім його бажанням. Жінка до решти віддавала себе синові, а чого він навчився? Того, що треба мати терпіння, нас учить небо, що прибрало вигляду пагорба, на який варто піднятися й заробити гарний приз.

Ні, ця жінка не помиляється, сина вона вже давно втратила, він подорослішає і піде геть. Батько дитини щосили тягне її на світло, їй треба розчинити ворота назустріч експресу, що з гуркотом уривається в неї. Щодня одне й те саме, тим часом навіть пейзаж і той бодай трохи міняється, хай від нудьги або від зміни пір року. І от жінка стоїть нерухомо й тихо, немов раковина унітаза, щоб чоловік зміг просунути вперед свою «справу». Він нагинає її голову у ванну й, учепившись їй у волосся, загрожує словами: мов, постелеш, так і полюбиш. Ні, жінка плаче, жодної любові вона не почуває. Чоловік уже бриньчить ґудзиками. Він задирає й натягає їй на голову нейлоновий пеньюар. У надрах його лунає гарчання, наче там — ув’язнені звірі, що мріють важкою ходою вирватися назовні. Батистову нічну сорочку він запихає їй у рот, і чоловіча природа боязко виходить назовні. Він вирішив сходити за малим ділом. У ванну, поруч із опущеною головою жінки, з темних кущів його пахвини з дзюркотом ллється струмінь. Емалева поверхня сяє свіжим блиском. У цьому затишному оточенні чоловічий прутень миттю виростає. Жінка бухикає, а тим часом їй розтягують фланги. З огидних фланелевих штанів назовні вистромляється коркотяг, змочений білястою рідиною, після того як чоловік якусь хвилю — її вистачило, щоб з’явилася масна пляма, — пожужмив себе й залюбки явив світові свою шпичку у хмарі колючого волосся. Член занадто рано виринає на світ божий зі свого прихистку. Дупу, тінисту вуличку жінки, розширили до краю, і жінка залишається далеко за чоловіком. Він повертає стерно на сто вісімдесят градусів: мовляв, дивися. Повернувши її до себе передом, він лютує і змушує її взятися за своє стерно, яке знову почало тремтіти, адже йому так хочеться погостювати у ній, дай Боже! Він притискає голову жінки до своєї пахвини, і залишок його виливів, які вона зауважує наївним поглядом, порскає їй на волосся. Їм, героям, які зробили свою роботу, важко ворушити мізками. Жінка вимазана спермою. Їй побудували гарний будинок, і тому партнерці нікуди подітися,