BooksUkraine.com » Сучасний любовний роман » Ректор , Таміла Калас 📚 - Українською

Читати книгу - "Ректор , Таміла Калас"

73
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Ректор" автора Таміла Калас. Жанр книги: Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 59
Перейти на сторінку:
Глава 5. Таміла.

Після короткої зустрічі з Павлаком їсти я більше не змогла, дівчата за столиком сказали що зазвичай тут обідає тільки наш Ректор, напевно багато студенток зараз тихо ненавидять мене, взагалі якого лиха цей чоловік шкіриться вісім підряд дівкам, чи він собі гадає що самий гарний та привабливий - зовсім ні, я вирішила, все що мені подобається, геть трохи це його парфум, визнаю смак у Павлака не поганий, ну й можливо стиль одягу може бути. Але сьогодні через нього зірвався мій перший з Ігорем поцілунок, цим я дуже не задоволена, взагалі яке йому діло, невже мій батько попросив його слідкувати за мною, ото сором був би, хоча до батька у мене багатенько питань назбиралося, мені знову треба поговорити з ним, але без посередників.

Надалі пари минули спокійно, мені навіть сподобалися курси масажу. Виявляється масаж сприятливо впливає на нервову систему, що дуже мені згодиться, а ще завдяки масажу можна худнути, але мені це не загрожує, хоч дупа у мене дай Боже кожному - кругла. Ігор Семенович навіть обмовився краєм слова, що є Еротичний масаж, та обіцяв згодом поверхнево про нього розповісти, вміє зацікавити, тепер всі дівчата чекають на курси.

Знову їду до нашого готелю, по дорозі телефоную батькові, кажу що треба серйозно поговорити, хоча я і серйозність речі несумісні, сподіваюся Альбіни не буде.

Підходжу на рецепцію, наш менеджер Оксана повністю занурена у ноутбук, бурмоче щось знервовано попід ніс.

- Привіт Оксанко, що там таке? - Підходжу до жінки та стаю у неї за спину.

- Привіт, та тут якась неточність, з минулої зміни, учора 8 номер був зареєстрований на Фамілію Павлак, а здав ключі Євтушенко Костянтин, ось з дівчиною - Оксана вивела на екран відео з камер спостереження.


На відео видно як Павлак о дев'ятій вечора йде з готелю і більше не з'являється, а на ранок 8 кімнату покидає молода пара.
Поки нічого не зрозуміло, крім того, що мій Ректор у готельному номері точно не ночував.
Нашу бесіду та перегляд відео перериває прихід батька.

- Таміла ти хотіла поговорити?.
Бачу як мій татусь чимось не задоволений.

- Так, але на одинці якщо можна.

 

- Добре Зайдемо до мого кабінету.

Насправді я навіть не знала про що маю говорити, бо сказати на пряму що мені не подобається Альбіна, якось неетично, після одного короткого знайомства.
Вже у кабінеті батько спинився біля вікна, мені здалося це геть інша людина - чужа. Відчуття ніби я бачу свого батька вперше.

- Тату нащо ти без мого відома записав мене на курси масажу? - Питаю те що мене вже не цікавить.

- Але ти теж без мого відома шукала для мене жінок, створила анкету для сайтів знайомств, без відома, чи моєї згоди.

- Так, але це не теж саме, я просто хотіла допомогти.

- От бачиш допомогла, я познайомився з Альбіною у нас все добре - Батько сів на своє місце за робочий стіл.

- Просто... - Збираюся з думками - Ти хоч знаєш скільки її років, вона ще дуже молода?


- А це має значення, Альбіні 30, і що, і що Таміла?

Батько настільки розгнівався що не міг всидіти, почав ходити по кімнаті, натомість мене ніби цвяхами прибили до підлоги, і миттєво заморозило.

- Тат, ти чого, хіба не розумієш що твоя Альбіна може використовувати тебе, її потрібні тільки твої гроші, у вас різниця 19 років, ну яка любов?

- А тобі не здається рідненька, що мої гроші потрібні не тільки її. Я напевно звик коли мене використовують хіба ні?

- Ти це про що?

- Я це про те, що мене так само використовує власна дочка, тобі теж потрібні тільки гроші. Тат купи мені машину, і я піду навчатися, дай грошей на дорогі манатки. О, знаєш я сьогодні бачила такий гарний ланцюжок чи каблучку. Дай грошей, дай грошей, і все Таміла, все.


У мене мало щелепа не відвисла, у такому стані свого батька я не бачила ніколи, я ніби заново народилася і прозріла.

- Та, ти мене завжди контролював, мені в люди не можливо було вийти без охорони, ти, ти ...

- Прекрасно! - Батько зупиняється на проти мене - тепер ти поживеш так, як захочеш, без моїх грошей і моєї гіперопіки. Ми з Альбіною поїдемо на відпочинок на довго, на Багамські острови.

- Що? - Широко розплющую очі.

-Ти погано чуєш дочко?

Мені насправді вуха позакладало від злості та багатьох слів.

- Добре - Відказую - Я прекрасно проживу без твоїх грошей, і більше не розмовляй зі мною, ніколи!

Виходжу з кабінету, лускаю за собою дверима, аж стіни трясуться.


Через ситуацію з батьком і його Альбіну "соковижималку" я стала дуже нервова. 

Дякую що батько хоч оплатив на пару місяців вперед науку.
Через брак грошей до дому я почала повертатися пішки, а до Університету, щоб не спізнюватися їду на тролейбусі, я людина принципова тому навіть не просила грошей у родини, не хочу, щоб тато дізнався що я прошу гроші у сестри чи бабусі вона зараз в Італії. Недавно вирішила здати до ломбарду мої сережки, мені скоро комуналку треба платити, здається я так довго не витримаю, тому стала роздратована.
Під час Лекції в Ігоря Семеновича я часто заглядала до мобільного, показую своїй сусідці по парті - Віолетті сережки що дуже сподобалися, хоча про них мені можна тільки мріяти, сережки дуже дорогі, але ж як би вони пасували під зелений колір моїх очей.
Бачу як Павлак підходить до нас, я швидко ховаю мобільний до кишені джинсів.

- Сташевська, котику, про що я щойно казав?

- Ви? Ммм...

- Ні, Ммм, я не казав. Скажи,
засоби, які застосовують для профілактики та лікування порушення бактеріального росту дисбіозу?

Він так дивиться, здавалося зараз діру на мині продере.
Зніяковіло підіймаю плечима, і як маленька дівчинка опускаю до низу очі.

- Якщо ти... - Павлак не доказує.

Мене рятує дзвінок, в середині я видихаю, швидко збираюся до дому.
Без задніх думок іду тротуаром, бачу як починають сунути темні хмари й вітер холодний як серед зими, напевно я зараз змокну до нитки, але у мій замкнутий простір уривається сигнал автівки, повертаю свою увагу на звук, біля мене зупинився знайомий Мерседес, до низу сповзає скло у дверцятах.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 7 8 9 ... 59
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ректор , Таміла Калас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ректор , Таміла Калас"