Читати книгу - "Пригоди Овечки Сьюзі, Стружик Лев"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Одного ранку, Сьюзі, Біллі та Лілі вийшли подихати свіжим повітрям, коли вони аж тут не натрапили на Марту, корову, яка шукала своїх телят-близнюків.
Сьюзі запитала її, коли побачила її схвилюваною:
- Марто, що трапилося? Чому ти так схвильована?
- Ох, мої любі друзі, - відповіла Марта, її голос тремтів від хвилювання. - Мої телята-близнюки зникли! Я не можу їх знайти!
- Не хвилюйся, Марто, - заспокоїла її Сьюзі. - Ми допоможемо тобі їх знайти.
- Дякую, Сьюзі, - сказала Марта, її очі наповнилися сльозами вдячності. - Я не знаю, що б я робила без вас.
І так, Сьюзі, Біллі, Лілі і Марта почали шукати телят-близнюків. Вони йшли по слідах корів, які вели їх через луки, ліси та поля.
Вони йшли і йшли, але телят-близнюків ніде не було видно. Сонце почало заходити, і друзі почали хвилюватися.
- Ми повинні знайти їх до темряви, - сказала Сьюзі. - Інакше вони можуть заблукати.
- Тоді, де ж вони можуть бути? - запитав Біллі.
- Я не знаю, - відповіла Лілі. - Але ми не повинні здаватися.
І вони продовжували шукати.
Нарешті, коли сонце вже майже зайшло, вони побачили телят-близнюків, які застрягли в ямі.
- Ось вони! - закричала Сьюзі.
- Швидко, допоможемо їм! - сказав Біллі.
І друзі поспішили до ями. Вони допомогли телятам-близнюкам вибратися, і ті радісно побігли до своєї мами.
Марта була так рада бачити своїх телят-близнюків. Вона дякувала Сьюзі, Біллі та Лілі за допомогу.
- Навіть не знаю, що б я робила без вас, якби не знайшла їх, - сказала вона. - Ви справжні друзі. Дякую вам!
- Нема за що, Марто, - відповіла Сьюзі. - Ми завжди раді допомогти.
Сьюзі, Біллі та Лілі повернулися додому, щасливі та втомлені. Вони знали, що вони зробили хорошу справу, і що вони завжди можуть розраховувати один на одного.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди Овечки Сьюзі, Стружик Лев», після закриття браузера.
