Читати книгу - "Пригоди Овечки Сьюзі, Стружик Лев"

Одного дня, Сьюзі, Біллі та Лілі вигадували різні історії. Вони розповідали про пригоду, в якій вони були хоробрими лицарями, які рятували принцесу від злого дракона. Вони сміялися та веселилися, насолоджуючись теплим сонячним днем.

Раптом, вони почули дивний звук. Це був звук двигуна, який наближався до них. Вони зупинилися і прислухалися. Звук ставав все гучнішим і гучнішим.

- Що це? - запитала Сьюзі, її голос тремтів від хвилювання.

- Не знаємо, - відповіли Біллі та Лілі.

Вони озирнулися навколо, намагаючись зрозуміти, звідки йде звук. І тоді вони побачили його. Це був чоловік на скутері. Він був одягнений в камуфляжний костюм і мав на голові капелюх з широкими полями. У його руках була рушниця.

- Це мисливець! - закричав Біллі.

- Він полює на овець! - закричала Лілі.

Сьюзі була дуже розлючена. Вона не могла повірити, що хтось може полювати на невинних овець. Вона знала, що повинна з цим щось зробити.

- Ми повинні зупинити його! - сказала Сьюзі.

- Але як? - запитав Біллі.

- Ми можемо заблокувати йому дорогу, використовуючи наші тіла! - відповіла вона.

- Але ж він має рушницю! - запанікувала Лілі.

- Він не вистрелить в нас, - сказала Сьюзі. - Він знає, що це буде неправильно.

Біллі та Лілі не були впевнені, що це допоможе зупинити мисливця, але вони погодилися спробувати. Вони стали перед його скутером, розставивши руки.

- Зупинися! - закричала Сьюзі. - Не стріляй в овець!

Мисливець був здивований. Він не очікував, що його зупинять овечки. Він зупинив свій скутер і подивився на них.

- Що ви тут робите? - запитав він.

- Ми не дозволимо тобі стріляти в овець! - відповіла Сьюзі.

- Чому ні? - запитав мисливець.

- Тому що це неправильно! - відповіла Сьюзі. - Вівці невинні. Вони нічого вам поганого не зробили.

Мисливець помовчав кілька секунд, дивлячись на розлючених Сьюзі, Біллі та Лілі. Потім він зітхнув і сказав:

- Ви маєте рацію. Я не повинен стріляти в овець.

Він опустив рушницю і вийшов зі свого камуфляжного скутера.

- Але, я збрехав! - зізнався мисливець, і злісно засміявся, взяв при цьому рушницю. - Ви не зможете мене зупинити!

Сьюзі, Біллі та Лілі були налякані, але вони не збиралися здаватися. Вони знали, що повинні з цим щось зробити, щоб зупинити мисливця.

- Ми не боїмося тебе! - закричала Сьюзі.

- Так, ми зупинимо тебе! - закричав Біллі.

- Ми не дозволимо тобі стріляти в овець! - закричала Лілі.

Мисливець знову засміявся.

- Ви просто маленькі дітлахи, - сказав він. - Ви нічого не можете зробити, щоб мене зупинити.

Він підняв рушницю і прицілився в овець, які їли траву.

- Ні! - закричала Сьюзі.

Вона кинулася до мисливця і вдарила його по руці. Рушниця випала з його рук і впала на землю.

Мисливець розлютився. Він схопив Сьюзі за шкірки і почав її трясти.

- Ах ти, маленька дурепа! - закричав він. - Я тебе вб'ю! - і приготував свій кулак напоготові, щоб вдарити Сьюзі.

Та раптом, Біллі та Лілі кинулися на мисливця і почали його бити. Мисливець відпустив Сьюзі і впав на землю.

Сьюзі допомагала Біллі та Лілі бити мисливця. Вони не зупинялися, поки він не закричав від болю.

- Зупиніться! - закричав він. - Я здаюся!

Сьюзі, Біллі та Лілі зупинилися і відійшли від мисливця. Він піднявся з землі й почав тікати.

Сьюзі, Біллі та Лілі дивилися йому вслід, поки він не зник з поля зору. Зітхнувши, вони повернулися додому, щасливі та горді собою. Вони знали, що вони зробили хорошу справу. Вони зупинили мисливця і врятували ферму.

Але коли Сьюзі, Біллі та Лілі пішли, мисливець піднявся з куща. Він був дуже злий і хотів помститися овечкам. Він знав, де живе їхній фермер, і він пішов стукати йому у двері.

Фермер здивувався, хто міг до нього прийти, оскільки він нікого у гості не викликав. Він підійшов до дверей, і побачив перед собою мисливця.

- Добрий день. Я хотів би купити у вас кілька овець та свиней, - сказав мисливець.

Фермер здивувався ще більше. Він ніколи не бачив цього чоловіка раніше.

- Вибачте, але я не продаю овець та свиней, - сказав фермер.

- Але я чув, що ви їх продаєте, - сказав мисливець. - Я чув, що ви шукаєте покупця.

- Це неправда, - сказав фермер, гніваючись. - Я не шукаю покупця.

- Ну, тоді я куплю їх у вас зараз, - сказав мисливець. - Я заплачу вам хорошу ціну.

- Я сказав, що не продаю, - розізлився фермер. - Тепер, ідіть геть.

- Але я хочу купити їх, - вмовляв мисливець. - Продайте мені їх, та й все.

- Ви що, здуріли?! - ще більше розізлився фермер. - Я сказав: овець та свиней я не продаю! Пішли геть!

- Але... - хотів сказати мисливець, але фермер провів його до камуфляжного скутера, і востаннє сказав:

- Ге-е-еть!!! І щоб я не бачив вас біля моєї ферми, після того, як задрімаю!

Після цього, фермер пішов додому і закрив двері. Він був збентежений та стурбований. Він не знав, чому цей чоловік хотів купити у нього овець та свиней. Він вирішив, що буде в наступний раз обережним.

Тим часом, мисливець дуже гнівався на фермера. Він не міг повірити, що той не продав йому овець та свиней. Тому, він вирішив непомітно їх вкрасти, але знав, що це буде ризиковано, хоч він був готовий піти на це. Він був упевнений, що зможе швидко втекти.

Мисливець зайшов непомітно у ферму, коли фермер пішов трохи подрімати. Він взяв мішок, і почав хапати усіх свинів та овечок. Це побачила першою Сьюзі, коли вона повернулася з гри "Перестрибни нитку".

- Що ти робиш? - закричала вона.

Мисливець злякався і обернувся. Він побачив Сьюзі, що стояла з широко розплющеними очима.

- Нічого, - відповів мисливець. - Я просто йшов.

- Ти брешеш! - розізлившись, сказала Сьюзі. - Я бачила, як ти брав свиней та овечок.

Мисливець знав, що його зловили. Він накинув на свою спину мішок і побіг.

- Зупинись! - закричала Сьюзі.

Біллі та Лілі почули крик Сьюзі і прибігли. Вони побачили мисливця, що тікав, тому побігли за ним.