Читати книгу - "Невідома планета 2, Олександр Кваченко"

Підготовка до нападу бандитів на форт йшла повним ходом кілька днів. Напрямок атаки був відомий, і ми додатково встановили міни та замасковані турелі вздовж передбачуваного маршруту. Оборонні споруди селища були укріплені барикадами та посилені частинами корпусу корабля що привезли кочівники, ми були готові до майбутнього штурму. Всупереч ретельному плануванню, дальня повітряна розвідка в передбачуваному напрямку прибуття бандитів нічого не дала. Ми пролетіли під пеленою над перетнутою місцевістю в пошуках будь-яких ознак руху або табору, але пейзаж залишався моторошно тихим.

Повернувшись у форт, зібралися разом із мисливцями, щоб ще раз оцінити нашу стратегію. Гор, лідер мисливців, хмурив брови, розглядаючи проєкцію карти місцевості на стіні.

- Незвично, що вони поводяться так тихо. - пробурмотів він, розглядаючи передбачуваний маршрут. - Їх ми вже мали б помітити, якщо напад завтра.

- Можливо, вони йдуть іншим шляхом або використовують якусь форму маскування, - припустив я, а Тех кивнув на знак згоди.

- Нам потрібно зберігати пильність. Вони можуть бути ближче, ніж ми думаємо, і чекають слушного моменту, щоб напасти. Є ще варіант, що вони чекають відповіді від шпигуна.

Враховуючи це, ми подвоїли наші зусилля патрулюванням, збільшивши кількості людей, але результату не було. Розвідників відправили патрулювати околиці, а на альтернативних маршрутах, якими могли пройти бандити, розставили додаткові примітивні датчики. Напруга у форті була відчутною, усі перебували під тиском, очікуючи неминучого зіткнення.

З настанням ночі форт використовував світломаскування та зберігалась тиша по зв'язку. У повітрі витала атмосфера очікування небезпеки, кожен скрип і шурхіт перевірявся в ночі. Чергували за графіком, а місцева живність, здавалося, розбіглася по норах і не витягувала з них носа, технічні засоби сканували темряву датчиками в пошуках будь-якої ознаки руху.

Минув ще один день, але бандитів не було помітно. І ось на ранок, коли перші промені світанку з'явилися над обрієм, усім через мережу надійшло повідомлення про порушення периметра. Я спав із котом у кораблі та після тривоги підняв його одразу в небо, підтримуючи зв'язок із кімнатою управління.

Туди в цей момент увірвався Філ, захеканий і з широко розплющеними очима, він стежив візуально за стороною моря.

- Вони тут. - прохрипів він. - Але їдуть з боку моря, а не зі сходу!

У кімнаті всі заворушилися. Гор віддавав накази, перенаправляючи мисливців і перебудовуючи оборону, щоб протистояти загрозі з моря. Схоже ми недооцінили бандитів або вони прорахували, що ми змогли дізнатися їхні плани, якщо їхній шпигун не відповідає. ШІ одразу ввімкнув щит, щоб захистити форт від будь-яких ракетних атак. А на вулиці вже почався обстріл, чутні були перші вибухи в селищі. Схоже накривають квадратами і відповісти в морі ми не можемо, корабель там не скрізь пролетить через аномалії.

Я полетів краєм берега моря до місця пусків, звук віддалених вибухів у форті ставав дедалі тихішим. Бандити справді обрали несподіваний для нас маршрут, сподіваючись застати нас зненацька. Та все одно наші приготування не були марними, у відповідь полетіли наші ракети й іноді пострілювала одна плазмова гармата. А в небі йшов бій дронів з розвідниками.

Коли перша хвиля бандитів вискочила на берег селища, їх зустрів шквал вогню з турелей на схилах і міни. Пастки, розставлені мисливцями на примітивних тварин уздовж берега, виявилися ефективними, посіявши хаос і сум'яття в перших рядах нападників. Попри їхню раптову атаку, наша оборона трималася непохитно, єдине схоже обстрілом зруйнували частину таверни.

Я стріляв по підсвічених ШІ цілях у морі, але виявилося, що це були поодинокі комплекси ракет, які використовують вистрілив і забув. Найманці, найняті цього разу, виявилися не простими хлопцями з пустелі, це якась тренована ланка організованих банд або військові. Зі сходу на форт вискочили карателі, вони у своїй силовій броні проламували або обходили наш захист, схоже хтось ними керував. 

- Небезпека! Небезпека! - прогудів ШІ корабля. - Зафіксований пуск десяти ракет, червоне світло заблимало наді мною.

Ціляться у двигуни, заманили пусками, я обстріляв ці точки, вони виявили місце мого знаходження і тепер намагаються збити. Між ярами з'явилися ще сліди пусків, турелі автоматично відкрили вогонь по ближніх. Я заклав віраж до землі й відстрілював пастки.

Вибух далеко, другий далеко, третій далеко, четверте влучання, п'яте поруч, шостий далеко, сьомий влучання, восьмий далеко, дев'ятий близько, десятий влучання. Йду свічкою в небо, а внизу на моєму шляху, там, де я щойно був, повільно й велично спухає величезна вогняна бульбашка вакуумної ракети. Знову потужну використали, пелена злетіла, кручуся відстрілюючи пастки та ще одну потужну збивають турелі, вибух. Компенсатори працюють на межі, корабель крутить, лечу над землею. Є стабілізація, ШІ закручує протиракетний віраж, використовуючи складки місцевості, сирена гуде, не перестаючи. Десь ззаду лунає ще один вибух. Турелі ще відпрацьовували свої цілі, схоже внизу когось ШІ засік.

- Множинні контакти, втрата щита тридцять п'ять відсотків. Попередній розрахунок на відновлення двадцять хвилин. - сповістив корабельний ШІ.

Бандити, зрозумівши, що їхній план прихованого проникнення зірвався, відчайдушно наступали, пробували прорватися. Наші об'єднані сили давали рішучу відсіч, кожен постріл знаходив свою мету і якщо не ранив, то просаджував силове поле нападників. Битва тривала і чисельність нападників зменшувалася в міру того, як вони стикалися з нашою добре підготовленою обороною. Само далі прорвалися карателі, але і вони були зупинені злагодженим підривом на шляху їхнього проходження. На той час як сонце повністю зійшло, бандити, що залишилися, відступали або здавалися, залишивши після себе полеглих товаришів і підірваний бойовий дух.

Я ще придушив кілька осередків опору і спіймав бортом кілька простих ракет, ганяючи тих що відступають, залишки бандитів відійшли у висохле море, кинувши поранених і техніку, що залишилася. Повертаючись на базу, з висоти побачив увесь масштаб руйнувань, заподіяних цією атакою: вибухи пошматували ландшафт поселення і зруйнували вже давно не цілі будівлі, кожна яма слугувала нагадуванням про нещодавні обстріли. Дорога, що веде до селища, була всіяна шматками карателів, металеві кінцівки лежали відірваними та зламаними, свідчачи про запеклий бій у цьому місці. Одних роботів розірвало вибухами, на інших залишилися сліди від турелей, ця похмура картина закарбувалася в моїй пам'яті.