Читати книгу - "Літо в моїй пам'яті, Руслан Баркалов"

– Ми мусимо поїхати до села. – сказала за сніданком пані Люда. – Ми з татом планували їхати завтра. Але доведеться все ж таки нині. У татового брата дружина уже дуже хвора. Треба відвідати. Ми думали, щось ти нас відвіз. Але Наталі каже, що ти дуже погано спав. Тож ми вирішили поїхати самі. А ти відсипайся.

Але спати Влад навіть і не думав. В стайні три корови, парочка підростаючих поросят і багато птаства. А з робочих рук лише тато мама і сестра. Ну і бабуся допомагає їм, коли може. Бо вже й старіє, знемагає.

Влад завжди з особливою турботою ставиться до бабусі. Він ще пам’ятає ті часи, коли він малим тут працював з дідусем, вчився від них обох бути чесним, добрим, порядним. Як же то було давно. Ще до того як він став тим, ким він є. Хоча зовнішньо зовсім і не змінився.

Отже, Марія таки захворіла. Це він вже знав від Насті ще вчора. Влад добре пам’ятав усе, що було п’ять років тому. І раніше. Тож особливого жалю за цією родичкою не відчував від слова зовсім.

Більше того, він навіть відчув певне полегшення. Адже, після того, як Марія останній раз була в них в гостях він знайшов підкладку. Ворожила стара кобра. Не боялася ні гріха ні осуду. Навіть, коли Віталік був хворий, ніяк не могла заспокоїтися.

І от тоді маєш. Видно він все правильно виконав, як йому порадив старий Дарутій, з котрим він познайомився два роки тому в горах. Дідо чарівником не був. Ні магом ніяким. Це був старий професор філософії і антропології. А тепер був душ пастирем високо в горах. Знав багато всього. Він і розповідав студентам, що і я працює в магії. Аби вони вміли виявляти всяку нечисть». Тож він і розповів цікавому студентові-першокурснику що і як спрацьовує. А ще подарував старовину книгу, яку йому хтось свого часу підкинув. Він її не читав. Тому і не міг знати, що в ній було скрито.

Не знав старий хто перед ним. Тай хто би міг був розгледіти в чемному першокурсникові з милим личком сильну природу, просякнуту силами іншого світу.

А от Влад почерпав з книги багато. Аж надто багато. І все, що Марія підклала «повернув» назад. І ось він результат. Як і обіцяно в книзі. Правда, з певними затримками. Але то вже не суттєво.