BooksUkraine.com » Сучасна проза » Львів. Пані. Панянки 📚 - Українською

Читати книгу - "Львів. Пані. Панянки"

151
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Львів. Пані. Панянки" автора Уляна Дудок. Жанр книги: Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81
Перейти на сторінку:
(«Новий громадський голос», 1904–1905) виходила у Львові (1895–1939). На її сторінках друкувалися І. Франко, М. Павлик, Осип Маковей, Марко Черемшина та ін. Газета в різні періоди свого існування еволюціонувала від соціалістичних орієнтацій до націоцентричних.

5

Василь Стефаник – відомий український письменник, новеліст.

6

Олекса Новаківський – відомий український художник, педагог.

7

Діти, кухня, церква (нім.).

8

«Стшельци» – «стрілецький союз» – польська парамілітарна соціально-освітня організація, була створена у 1910 році у Львові та діяла до 1914 року, що стало основою для побудови військових структур Польських Легіонів.

9

Вали Гетьманські (вулиця) – парна сторона сучасного проспекту Свободи у Львові.

10

Панна Олена – тут – Олена Іванівна Степанів – український історик, географ, громадська та військова діячка; перша в світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера; хорунжий УСС, четар Української Галицької Армії. Мати історика Ярослава Дашкевича, героїня українського народу.

11

Пан Іван – тут – Іван Чмола – військовий та педагогічний діяч у Галичині, один із основоположників Пласту та стрілецького руху, старшина Легіону УСС, організатор і полковник січових стрільців у Києві. По війні – гімназійний учитель. У 1941 році страчений більшовиками у Дрогобицькій в’язниці.

12

Стрільці січові – тут – українські січові стрільці (УСС) – українська військова організація, яка стала основою Леґіону УСС – добровільного українського військового формування у складі австро-угорської армії (1914–1918 рр.).

13

Поборова комісія – мобілізаційна комісія.

14

Карла Людвіка (вулиця) – непарна сторона сучасного проспекту Свободи у Львові.

15

«Повітова Січ» – тут – приміщення, де проводилися зібрання українського спортивно-пожежно-руханкового товариства «Січ» – на сучасній вулиці Коперника, 16 у Львові.

16

Виказка – посвідчення.

17

Кирило Трильовський – відомий галичанин, адвокат, доктор права, громадсько-політичний та культурно-освітній діяч, основоположник і один із засновників Української радикальної партії та Селянсько-радикальної партії Східної Галичини, депутат віденського парламенту, посол Галицького сейму, публіцист, журналіст, видавець, засновник товариства «Січ» та стрілецького руху в Галичині.

18

Професор Іван Боберський – український педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді. Як автор назви «Пласт», сприяв становленню Пласту. Голова товариства «Сокіл-Батько» (1908–1918), член Бойової управи і четар УСС.

19

Руханка – фізкультура, гімнастика.

20

Баняк та вареха – каструля та ополоник.

21

Роман Дашкевич – галицький український політичний і військовий діяч, полковник армії УНР (генерал-хорунжий в еміграції), правник, один із засновників української артилерії.

22

Домівка січовиків – те саме, що «Повітова Січ».

23

Знимкар – фотограф.

24

Саля – зал.

25

Але пан занадто молодий, щоб іти до війська. Пан не боїться йти на війну?

26

Так, буду! Чекаю пана.

27

Кобєта – жінка.

28

Леґітимація – документ, посвідчення особи (паспорт).

29

Що то таке? Чому пані в мундирі?

30

Це російський шпигун!

31

Матір Божа, що діється? Жінка-шпигун!

32

Жінка-шпигун! Зловили російського шпигуна!

33

Ґешефт – вигідна угода.

34

Фіакр – кінний відкритий екіпаж.

35

Талергоф – табір смерті для москвофілів у часи Австро-Угорської імперії.

36

Постерунок – приміщення поліції.

37

Розстрільня – розсипний стрій.

38

Верндль – застаріла модель гвинтівки кінця ХІХ ст., довжина 128 см, вага – 4,5 кг, довжина багнета – 60,4 см.

39

М’ясниці – період після посту, коли за приписами православної церкви можна вживати м’ясну їжу, період після Різдвяних свят.

40

Шпацерувати – іти.

41

Сходини – зібрання.

42

Розвій – розвиток.

43

Випозичальня – заклад, де позичали книжки, прообраз бібліотеки.

44

Баторого (вулиця) – сучасна вулиця Князя Романа у Львові.

45

Костянтина Малицька – українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств Галичини. Прославилася як авторка пісень «Чом, чом, чом, земле моя» та «У Січі, у Січі гуртуймось, брати».

46

Василь Пачовський – український поет, історіософ і мислитель. Доктор філософії.

47

Андрій Алиськевич – український педагог, науковий і громадський діяч, германіст.

48

Театр Скарбека – сучасний Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, збудований власним коштом графа Станіслава Скарбека і відкритий у Львові 28 березня 1842 року. На момент відкриття був третім за розмірами театром Європи.

49

Датки – внески, добровільні пожертвування.

50

Рамена – плечі.

51

Корона – грошова одиниця за часів Австро-Угорщини.

52

Смарката – соплива.

53

Ганна (Гандзя) Дмитерко (по чоловікові Ратич) – український педагог, громадська та військова діячка. Десятник УСС, згодом – десятник УГА.

54

Михайло Галущинський – український педагог, військовик, публіцист, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч. Комендант Легіону УСС, віце-маршал сенату Польської Республіки. Член Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

55

Стежа – стеження, розвідка.

56

Тут – Олена Степанів сперечалася з д-ром Трильовським після його виступу у 1913 році, котрий дотримувався думки, що війни (світової) не буде і не потрібно до неї готуватися.

57

1 ... 80 81
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Львів. Пані. Панянки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Львів. Пані. Панянки"