Читати книгу - "Чорна акула в червоній воді"

— Маклевий фраєр, — схвально кинув довгий, — гукни ще й кралю.

— І ти, кралечко, — ствол повернувся до Марії. Вона повільно підійшла і сіла поряд з Ігорем, але з протилежного від четвірки непроханих гостей боку.

Касіус Клей відразу облишив юшку і, не звертаючи на Ігоря найменшої уваги, присунувся до Марії. Дурнувато гигикаючи, демонстративно оглянув її з голови до п’ят. Торкнувся рукою волосся. Марія зіщулилася, підібгала коліна і обхопила їх руками.

— Гарненька, — Касіус підняв пальцем її підборіддя і тильною стороною долоні провів по шиї. — Чого ти злякалася? Я не страшний, а навпаки — дуже й дуже ніжний.

Ігор зробив рух до довгов’язого, та кремезний миттю упер йому пістолет у лоба.

— Ану обличчям униз!

Помітивши, що Ігор не квапиться виконати наказ, Азіат схопився і стусонув його ногою у печінку:

— Ботаєш, що тобі говорять!

Ігор зі стогоном упав на землю.

— Це твій чоловік? — запитав Касіус Марію.

Марія промовчала.

— Уявляю, що ви тут витворяли на самоті,— сказав Касіус, і вся четвірка дружно зареготала. — Який він у любовних справах?

— Мабуть, крутіший за тебе, — зауважив Азіат, — Бачиш, який маклевий фраєр. І плечі, і біцепси. Баби за такими в черзі стоять.

— Наша краля хоч куди, — продовжував Касіус Клей, пропустивши повз вуха зауваження Азіата. Його палець опустився вниз, до гачка «блискавки» тренувального костюма. Марія спробувала відштовхнути його руку. Та він миттю видобув ножа і упер їй у шию. Там, де лезо торкалося ніжної шкіри, з’явилася крапля крові.

— Не варто чинити опір. Ми з тобою просто трохи розважимося, а потім відпустимо вас обох. Тебе і твого чоловіка, — вткнув ножа у землю. — Пограємося, а будеш опиратися, влаштуємо «вертоліт». («Вертольотом» на «фені» називали секс відразу з трьома чоловіками). Ігор спробував підвестися, але одержав удар ногою в обличчя і знову впав.

— Пограємося у графа Дракулу, — Касіус наблизив своє обличчя до шиї Марії і злизав краплю крові.

— Тільки не опирайся, і все буде гаразд, — лівою рукою він взяв її за мокре волосся і потягнув униз. Права смикнула змійку тренувального костюма. Марія спробувала пручатися, але жіночі груди, які він побачив вперше за п’ять років, розбудили в Касіусові лють. Лезо знову опинилося біля Маріїного обличчя і черкнуло по щоці, залишивши криваву смугу.

— Ще раз смикнешся, і я перетворю твоє обличчя на криваву маску.

Від болю Марія прикусила губу. Вона розуміла, що їй з чоловіком загрожує смерть. Від дотиків цих жахливих рук, що так безцеремонно обмацують її тіло, Марію став бити дрож.

Намагаючись відсторонитися, Марія спробувала застебнути костюм:

— Прошу вас, прошу вас… — белькотіла вона.

— Не треба так тремтіти, — бурмотів Касіус, — і тоді ні з тобою, ні з чоловіком нічого поганого не трапиться.

Втім, то було неправдою. Вони вирішили вбити цих двох, як тільки побачили намет. Про те, що в горах бродять четверо зеків, не повинен був знати ніхто, а поки що — чому не погратися з жертвою, вселивши в неї надію? Як це робить кіт з мишею, трохи розтискаючи пазурі, поки миша приходить до тями, і потім знову душить жертву.

Касіус відхилив поли тренувального костюма і поклав Марії руку на талію. Вона смикнулася від жаху, але біль порізів і ніж, що стримів поряд, застерігали від опору.

— Та що з тобою, кралечко? Ти мене боїшся? В амурних справах я такий душка.

Його руки піднялися від талії і стисли її груди. Марія застогнала від болю і раптом уп’ялася зубами Касіусу в руку. Він заволав і вдарив її в обличчя величезним кулачищем. Марія розпласталася на землі, майже втративши свідомість. Касіус Клей стягнув з неї тренувальні брюки. Під ними більше нічого не було. Він навалився на неї і, грубо оволодівши, засопів, обдаючи смородом з відкритого рота. Касіус вовтузився так кілька хвилин і нарешті, підвівши голову, застогнав від задоволення. Його рот був відкритий, очі вирячені.

Прищ з цікавістю спостерігав за тим, що відбувається. В його погляді було задоволення. Щоб краще бачити, він навіть відступив на крок від розпластаного на землі чоловіка і опустив пістолет.

Несподівано, наче в нього всередині розправилася пружина, Ігор з криком підхопився і кинувся Прищеві в ноги. Це трапилося так раптово, що Прищ не встиг зреагувати. Він випустив пістолет і гепнувся на землю. Не зупиняючись ні на мить, Ігор стрибнув на спину Азіатові. Мабуть, Азіат був ненабагато слабшим, та відчай додав Ігореві сили. Його обличчя було сумішшю бруду та крові, але він вже встиг ударити Азіата коліном у пах. Азіат застогнав. Ігорева рука намацала каменя. Він схопив його і заніс над спотвореним гримасою болю обличчям Азіата. Той підняв руки, захищаючись, але в цей час гримнув постріл, і Ігорю в