Читати книгу - "Подаруй мені себе, Ксенія Демиденко"

—    Це тато? – навіть Ніна розуміє схему.

—    А хто ж про нас з тобою так  дбати здатен? Звичайно, тато.

Під’їжджаючи до офісу фірми, тричі вилаявся про себе, а потім трошки вискочило й вголос – усі вільні місця зайняті машинами співробітників. Дожився, директору  нема куди тачку приліпити. Треба трошки тоталітаризмом зайнятися й загвоздити собі місце. Може, й табличку поставити для наочності. Я якось бачив біля банку   « Не паркувати! Працює вандал!» Або ще такий шедевр народної творчості «Машини не ставити. Штраф – лопатою по склу!»

—    Народ, напевно, прекрасно живемо, бо машин біля офісу більше, ніж співробітників у самому офісі. Думаю, треба усім зарплату урізати чи премію зажати, - вирішив   закинути вудку. Черв’як виявився жирним і активним. Секретарка Леська зразу ж усіх здала з потрохами:

—    Роман Павлович, це подружжя Стриженки, блін, на двох машинах приїхали, а  ще охоронець Льоня купив нову, раніше у нього байк був.

—    А у Стриженків бабла на бензин багато чи що? До чого такий випєндрьож? – перепитую усезнаючу Лесю. Якщо на те пішло, ми з Ніною теж на двох можемо приїхати о шостій ранку, перегородити усю парковку й нехай голови крутять, куди поставити тачки.

—    Ні, посварилися. Ми ось  тут гадаємо,  розлучаться чи ні, - по секрету тихенько ділиться Леся ранковими побрехеньками. 

—    Ти поставила на що? Що розлучаться? – питаю Леську.

—    Ага. Машка давно вже збирається, - ошелешено.

—    Міняй ставку, а то прогориш.  Клич обох, буду психологом практикуватися. Мені їхнє собачення не вигідне.

—    А можна ще раніше за всіх приїздити й ставити машинку, де заманеться, - от уже ж язва!

—    А декому можна язика прикушувати й не драконити начальство зранку, - чому я такий добрий директор?

Годину витратив, але помирив  «голубків». Привід для сварки – Михайло забув, що у них з Маньою вчора була річниця весілля. М-дя! Дату нашого з Ніною весілля треба запам’ятати, може, де татуювання зробити).

Викликав айтішніка й фотографа за сумісництвом Артьома. Дав завдання  створити  табличку «Паркування виключно для Тітова!» і заламінувати. Артьом по ходу  притарабанив фотки до Ніниної нової екскурсії. Я й забув, що вчора півдня  Вадік возив їх по всьому Києву, фоткали  мурали. Подивився на фотки – ледве не закипів:

—    Ти мав мурали знімати у вигідному ракурсі, а ти що знімав? – майже через одну – Ніна.

—    Ну так гарна ж! – і не приховує, падло, що подобається. Так, з демократією треба зав’язувати. Ревнощі, як бліх, давити, бо  так жити не можна. Я ніколи не відчував подібних емоцій  щодо ексдружини Свєтки. Реально по фіг було, з якими мужиками  в яких кліпах чи кінах, що про неї говорять. Ні тепло, ні холодно. А тут як дикий власник. Тільки Свєтку згадав – на порозі! Красівенна, як намальована.  В принципі,  намальована, тому й красівенна! О-о-о-, вайбер шалено запищав, обговорюють прихід кінозірки у нашу нещасну фірму.

—    Привіт! Кудись злітати – сплавати –поїхати припекло? – цікавлюсь з порогу. Очманілого від вигляду Свєтки Артьома виштовхую з кабінету, а от фотки сховати не встигаю – так і валяються на столі.

—    Розслабся, Ром, я по іншому питанню,- картинно усілася на стілець. -Мені потрібно народити дитину, я б хотіла, щоб татом був ти…. – і дивиться, як я офігіваю не на жарт. Убитись віником! Стільки років її це не цікавило, а тепер – припекло? З якого дива?

—    Свєт, я навіть не знаю, що тобі  сказати. Ми це питання скільки разів піднімали? Що змінилося тепер?

—    Мій організм став швидко старіти.  Зморшки, целюліт. Косметолог каже, що при народженні дитини тіло омолоджується. А так – пластика! Якщо ти не хочеш зі мною спати, просто здай сперму, я пройду ЕКО….

—    Коли ти народиш дитину й омолодишся, що буде з малюком? – чомусь я  не бачив Свєтку мамою. Образ діви не ліпився до образу мами…

—    Я забезпечена жінка, Ром! Винайму няньку, якщо треба – то не одну. Зараз модно мати бебіка! –Боже, і з цією жінкою я жив так довго!

—    А чому ти прийшла до мене з таким проханням? Я впевнений, що банк сперми просто кишить біоматеріалом від мачуватих мужиків? – реально цікавим був її мотив.

—    Шо за трагедія, Ром? Я тебе знаю, нічим поганим ти не хворів, гени класні. Твій  біоматеріал все одно, пробач, в унітаз спускається… - вона кинула оком на стіл, взяла декілька фотографій:

—    А дівчинка виросла кращою, ніж я очікувала. Хочеш, можу з неї дорогу фотомодель зробити?

—    Я думаю, їй це не треба,- упевнено відповів за Ніну.

—    То це ти так думаєш! Мати подібну вроду й не реалізуватися? Усі жінки хочуть зробити кар’єру, а не марять кухнею та спальнею, як чоловікам здається,- впізнаю  справжню феміністично налаштовану Свєту, що звикла ошиватися у колах геїв і світських кошаків: левів, тигриць, пантер і подібних пумок.

—    Ти можеш сама у неї спитати. Леся, попроси зайти  Ніну. Якщо можна, то швидше, - рявкнув у апарат.

—    Вона тут? Я помилилася, біоматеріал  використовується за призначенням… - о-о-о, вже пішла кусати губи, нервується, хоч би не впала зі стільця. Останнім часом  у неї були часті непритомності.  Коли до кабінету увійшла Ніна, я майже силоміць вливав у  колишню дружину стакан з водою, набраний з кулера.

—    Тьотя Свєта?  Добрий день! – Ніна приємно посміхалася і, як будь-яка жінка, роздивлялася із захватом яскраво вдягнену Свєтку із нарощеними неприродньо пухнастими віями, стопудово нарощеним довгим до поясу волоссям, бо два місяці назад у неї була коротка стрижка, і тонною макіяжу. Численні браслети теліпалися на її худючих зап’ястках, а  масивні обручки з великими каменями якось не ліпилися до загального образу. Хоча усе разом спочатку вражало, потім дивувало, а  я от ніяк не міг догнати, якого  з себе корчити таке чудо, коли Свєтка сама по собі приваблива баба?

—    Ніночка, тут  тьотя Свєта, - навмисне наголосив на такому формулюванні статусу ексдружини для Ніни,- вважає, що ти пищиш, як хочеш стати моделлю, а я тобі забороняю. Деспот і супостат отакий! Тиранозавр у чоловічому костюмі.