Читати книгу - "2. Таємниця старого млина, Yana Letta"

— І всі про це забули?! — Іван ледь не закричав.

— Не всі, — сказав Максим. — Дід Федір не забув.

— Ага, і тому він нічого не сказав!

— Бо він боїться.

— Чого?

Максим замислився.

— Що ми можемо бути наступними.

Знову тиша.

Навіть Бублик, який до цього часу спав на підвіконні, тепер уважно дивився на газету.

Він щось відчував.

І діти це розуміли.

— Ми повинні дізнатися більше, — сказала Соломія.

— Ага, і, звісно, як ми це зробимо? — Іван знову нервово потер потилицю.

Максим спокійно відповів:

— Ми підемо до млина.

Іван відкрив рота, щоб заперечити.

Але потім закрив.

Бо він уже знав, що це неминуче.