Читати книгу - "Руда магія і повна торба пригод, Ляна Аракелян"

Ми мовчки кивнули.

– Чудово, переходимо до списку того, що вам потрібно купити.

Усі витягли з сумок магопера та блокноти.

– Насамперед, вам знадобиться казан. Не маленький казанок, а середній казан.

– Літрів на десять? – запитав Рудольф.

– На десять – це занадто, а ось на п’ять-сім – якраз. Поки що тут три вогнища, але до кінця тижня ректор пообіцяв, що зроблять ще три. Академія зацікавлена в тому, щоб кулінарний факультет розвивався і випускав фахівців.

– А ким ми вийдемо? Шеф-кухарями? – я просто лопалася від цікавості.

– Не зовсім, – загадково усміхнулася пані Грехем. – Ви вийдете віртуозами, кулінарними магами. Ви зможете дуже багато чого, повірте. Звичайно ж, якщо будете старанно вчитися, а не влаштовувати особисте життя, як роблять деякі адепти.

Ми розвеселилися.

– А які в нас будуть предмети? – запитала Білочка Міларунн.

– Розклад на першому поверсі. Там про все дізнаєтеся. Не відволікаймося, адепти. Отже, до казана у вас має бути ложка, зошит для запису рецептів, магопір’я з червоним, зеленим, фіолетовим і чорним чорнилом. Обов’язково – кілька наборів глиняних горщиків для спецій і приправ. Полотняні мішки та мішечки. Лопатки, кухарські виделки, три сковорідки: велика і глибока, дрібна млинцева і звичайна, універсальна. Набір ножів, якщо вам він не перейшов у спадок, – сказавши це, пані Ліонелла обвела усіх уважним поглядом. – Добре було б ще придбати кілька великих квіткових горщиків або ящиків, у яких ви вирощуватимете пряні трави.

– Ми будемо копатися в землі? – скривився Вальдемар.

– Обов’язково, адепт Дикий. Вам знадобляться три невеликі барильця літрів на вісім і кадіб – десь на тридцять. Сікач і кухарська сокира. Кілька дошок, тільки не беріть маленькі, вони дуже незручні. Вінчики, ківші – великий і маленький, і кілька кошиків. Один заплічний і пара-трійка ручних. Зверніть увагу – кошики обов’язково мають закриватися. Дві діжі – велика і маленька, дві ступки з товкачиками – одна повинна поміщатися у долоні, а друга – велика. Друшляк, ополоник, горщик для печені. Кілька форм для випічки. Тут я покладаюся на ваш смак і фантазію. І не забудьте про глибокі дека для пирогів і бісквітів. І, ще, – пані Ліонелла підморгнула мені, – качалка! Тільки не у вигляді зброї, а кухонна. Хто захоче ексклюзив – подивіться різьблені качалки у гномських крамницях. З-під них виходить дуже гарне печиво. Якщо я щось забула, то в процесі навчання – докупите. Не забудьте про кулінарні зошити й різнокольорові магопера! Це пункт номер один.

– Ого, який список, – зітхнула тролиця.

– Щось не так, адептка Юрз?

– Прикидаю, чи вистачить на все грошей.

– Для вас у магічному кварталі є спеціальні крамниці, в яких не будуть заламувати ціни. Але якщо ви справді хочете щось ексклюзивне, то за цим треба йти у гномські артілі та ельфійські крамниці. Там ви гарантовано знайдете щось унікальне. Але й ціна в такого товару відповідна. Тому, поки ви ще не заробляєте гроші своїм фахом, то вам цілком підійде «Перлина магії». Постійним покупцям там завжди надаються знижки.

– Скажіть, а де ми це все розмістимо? – поставила я запитання, що мучило мене, як тільки ми закінчили записувати список необхідного приладдя. Я насилу собі уявляла, як ми в невеликій кімнаті намагаємося приткнути всі наші барильця, горщики та сковорідки. До того ж Орсяна зайняла більшу частину шафи.

– У кожного з вас буде своя шафа. Тут, у цій аудиторії завтра стоятимуть п’ять шаф. У них розміститься весь ваш інвентар, який ви придбаєте. Бо в гуртожитку його просто розтягнуть ваші ж друзі.

– Як це? – обурилася Міларунн.

– По-дружньому позичать і не повернуть, – розсміялася пані Ліонелла.

Рудольф почухав потилицю.

– А в нас форма буде?

– Звісно! – доброзичливо усміхнулася пані Грехем. – Форму отримаєте в кастелянші. У нас усі адепти, як ви помітили, ходять у формі. Тільки у перший день занять першовиточникам дозволено прийти у своєму одязі.

Раптом пролунав гучний звук – бомм-бомм! Немов пробив годинник на міській ратуші.

– На сьогодні все. Цей звук означає кінець пари. Початок пари одинарний удар дзвону. Ви можете бути вільні. Ідіть до їдальні, пообідайте, а після – за покупками. І не забудьте отримати форму та підручники. Завтра чекаю всіх у цій аудиторії рівно о восьмій ранку. Попрошу не спізнюватися, кухрик не любить тих, хто багато спить.

– Кухрик? – майже хором перепитали ми всі.

– Так.

– А хто це? – наша цікавість не знала меж.

– Завтра й познайомитеся. Щасливо, адепти! І не забудьте про розклад, –нагадала майстриня.

І пані Ліонелла залишила аудиторію. Ми підійшли до тієї половини аудиторії, що була відокремлена, і тільки-но хотіли ближче роздивитись і помацати начиння, як вперлися лобами в невидиму стіну.

– Магічний замок, – зітхнула Білочка. – Мама таким закриває льох і комору від нас. Щоб солодощі не брали без дозволу.

– У вас таверна чи корчма?

– Лавка, а при ній чайна.