Читати книгу - "Українська Повстанська Армія 1942-1952"

свідомість, що несе зі собою ідея "диктатури пролетаріяту", голошена з Кремля. В боротьбі проти нього Ви сьогодні не самі! Завзяті серби, хорвати ведуть бої проти московського ставленника Тіта, болгари також піднімаються проти кривавого терору, принесеного "союзним" СССР. Гори Семигорода залюднилися тими румунами, що не піддалися Росії. Навіть мала Словаччина веде партизанку проти наїзника. Польські патріоти саботажами й збройною боротьбою відповідають на намагання Сталіна їх поневолити. Ряди борців проти східного сатрапа ростуть. Це все створює сприятливі умови для нашої дальшої боротьби і наближає момент розвалу СССР.

Дотримати зброю в руках до тієї хвилини і станути на чолі воюючих проти Сталіна мас - Ваше священне завдання. Вірю, що виконаєте його з честю і фанатизмом, як виконували всі дотеперішні завдання. Новими методами боротьби, пристосованими до нової обстановки, дайте відповідь ворогові на його наступ.

З незламною вірою вперед, до перемоги!

Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава!

Вічна хвала тим, що полягли в боротьбі з наїзником!

Слава Україні!

В травні 1945 р.

Тарас Чупринка Гол. Ком. УПА.

(Передрук з краєвого видання "Повстанець" 5-6 за квітень-травень 1945 р.)

До Всіх насильно вивезених з України

 До Всіх насильно вивезених з України,

і Тих, що мусили покинути Рідні Землі - Братів і Сестер наших,

до всіх українців на чужині - Звернення Президії Української Головної

Визвольної Ради (УГВР) і Головної Команди Української Повстанської Армії (УПА).

ДОРОГІ БРАТТЯ Й СЕСТРИ !

УКРАЇНСЬКІ СЕЛЯНИ, РОБІТНИКИ, ТРУДОВА ІНТЕЛІГЕНЦІЄ !

УКРАЇНЦІ НА ЧУЖИНІ!

До Вас, Брати наші й Сестри, до Вас, Українці на чужині, яких жорстока війна, або криваві злочини окупантів насильно вирвали з Рідних Земель та кинули на скитальщину в далеких чужинецьких краях, до Вас, яким не пощастило жити й діяти в рідних містах і селах наших, до Вас усіх, Друзі наші, звертаємось ми, Українська Головна Визвольна Рада і Українська Повстанська Армія, - та з далеких піль України, з її широких степів шлемо Вам наш дружній боєвий привіт! Ми вітаємо Вас і від міст України, від рідних братів і сестер Ваших, ми поздоровляємо Вас іменем тисячів борців нашої революційно-визвольної боротьби та іменем знаних і незнаних впавших лицарів наших, ми шлемо Вам гарячий привіт усього Українського Народу, що під ярмом кривавого окупанта страждає, але не гнеться, що сотки разів призначений ворогами на знищення - живе і бореться !

Ми приносимо Вам свіжий подих рідних піль України та образ того, як і чим живе під цю пору Український Нарід, за що змагається, за що веде свою криваву, але завзяту й вперту боротьбу.

Бо мир, що його недавно проголосили переможні держави, настав для багатьох народів, але - не для Украіни ! Кривава шостирічна війна проти розбійницької системи гітлерівського націонал-соціялізму принесла волю деяким західньо-европейським народам, але вона не принесла волі поневоленим народам Сходу !

Бо не впали ще з них гітлерівські кайдани, не вспіли ще просохнути рани катованих німецькими окупантами матерей і дітей наших, не опорожнились ще тюрми і концтабори від гноєних у них гітлерівськими сатрапами батьків і братів наших - а вже на землі свободолюбивих народів Сходу і Півдня Европи, а передусім на землі нашої України, наступив другий, добре знаний нам кровожерний ворог українського народу, гнобитель наших селян, робітників та інтелігенції - московсько-большевицький загарбник.

І знову погнав новий окупант українських селян у колгоспне ярмо, знову прикріпив українських робітників на невільничу працю в заводах і заставив їх висотувати свої жили для нових п'ятирічок і нових воєн, він знову знущається над українською інтелігенцїєю і змушує її вислуговуватися його імперіялістичним інтересам, він знову наповняє тюрми і концлягри кращими синами Українського Народу, він знову жене тисячі українських родин в степи Казахстану і в Тайги Сибіру, а підвали ненаситнього НКГБ наповняє трупами героїв революційно-визвольної боротьби Українського Народу.

Оцю свою винищувальну для українських народніх мас роботу ведуть московсько-большевицькі імперіялісти впарі із забріханою акцією облудної пропаганди про "звільнення" України і других поневолених народів від гітлерівського ярма, про т. зв. свобідний розвиток народів СССР, про демократію і свободу.

Та нікому більше не одурити українських народніх мас і нікому безкарно не поневолювати Українського Народу !

Український Нарід, як і другі поневолені народи Сходу, відповіли на нове московсько-большевицьке поневолення скріпленою революційно-визвольною боротьбою за повне політичне й соціяльне визволення, за відбудову власних національних держав. Бо всупереч мирові на Заході, війна на Сході Европи для поневолених сталінським більшовизмом народів ще не скінчилася !  Вона триває дальше та ведеться під гаслом повного розвалу сталінсько-більшовицької тюрми народів, як останньої авторитарної твердині в світі, під гаслом свободи народів і людини, під гаслом повної перебудови Сходу на нових принципах та побудови вільних національних держав на етнографічних землях кожного народу.

В оцій боротьбі, що сьогодні ведеться на Сході Европи, а зокрема на землях України, в оцій боротьбі, що завтра захопить усі свободолюбиві народи світу та надасть нового обличчя і змісту майбутнім епохам, як виразник вічного змагання людства до свободи й прогресу - передове місце займає Український Народ.

Коли в 1941 р. спалахнула на Сході воєнна пожежа і німецько-гітлерівські "іберменші", йдучи на зміну сталінській сатрапії, задумали закувати Україну в нові кайдани, Український Нарід, вірний традиціям своєї дотогочасної визвольної боротьби, відповів стихійним, а відтак організованим опором на німецько-гітлерівські спроби його поневолити. Український Нарід не дав себе залякати німецькому теророві, він не зігнув спини перед узброєною по зуби німецькою імперією, як не згинав спини ніколи перед жодним наїзником впродовж своєї многострадальної, але славної історії, а раз станувши на становищі оборони рідної землі перед ворожим насиллям, він почав власними ударами відповідати на удари противника.

І це треба знати всім Вам, Дорогі Брати й Сестри, і всьому культурному світові:

- в оцій своїй крайнє ворожій поставі до німецьких загарбників видержали українські народні маси - українські селяни, робітники й трудова інтелігенція, консеквентно від першого до останнього дня німецької окупації; Український Нарід не дав себе повести жодним Квіслінгам, ні Муссертам, ні іншим наймитам, які прив'язали б нашу визвольну справу до воза чужих імперіялістичних інтересів, а всіх нечисленних платних агентів, чи наївних політичних спекулянтів, що хотіли здати Український Нарід на ласку німецького сатрапа, він зумів змести з повехні життя та викинути поза його борти.

В оцій своїй однодушній революційній