Читати книгу - "Війна Калібана"

- Гаразд, - підсумувала Авасарала. Боббі відчула ще один приплив симпатії до неї, - Мао влаштовує вітальну вечерю на честь нашого прибуття. Я хочу аби ви з Котіяром були присутніми. Котіяр буде охоронцем, стоятиме позаду кімнати з загрозливим виглядом.

Боббі реготнула до того, як змогла стриматися. Чоловік посміхнувся і підморгнув їй.

- А ти будеш моїм особистим секретарем, і матимеш розмовляти з людьми. Спробуй відчути настрій команди і судно. Добре?

- Прийнято.

- Я помітила, - вела далі помічниця генсека тоном, який вона використовувала коли планувала попросити про неприємну послугу, - помічник капітана витріщався на тебе під час привітання у шлюзі.

Боббі кивнула. Вона теж це помітила. Деякі чоловіки мають великих жінок за фетиш і у Дрейпер волосся стало дибки від розуміння що він може бути цього штибу. Як правило у них невирішені проблеми з матір’ю. Від таких вона намагалася триматися подалі.

- Чи є шанс що ти заговориш з ним під час вечері? – закінчила Авасарала.

Боббі реготнула, очікуючи що й інші реготнуть. Але Котіяр дивився на неї, немов заступник генсека зробила ідеально пропозицію, що пасувала ідеально.

- Ну ні, - відповіла Дрейпер.

- Чи ти сказала ні?

- Ага, ні. Збіса ні. Нахуй. Nein und abermals nein. Нет. La. Siei, - жінка зупинилась, використавши усі відомі їй мови, - і насправді я дещо розізлилась.

- Я не прошу тебе спати з ним.

- Добре, бо я не використовую секс як зброю. Я використовую зброю як зброю.

- Кріс’єн! – сказав Жуль Мао, охоплюючи її долоню руками і струснувши.

Лорд імперії «МаоКвік» височів над Авасаралою. Обличчя його було того ставного типу, яке інстинктивно приваблювало Боббі до нього, а чоловіче зрідіння волосся, яке лишалось без медичної уваги, промовляло що йому плювати на привабливість. Свідомий вибір не використовувати статки на таку проблему як волосся взагалі-то демонструвало ще більший його контроль ситуації. На ньому був обтягливий светер і бавовняні штани, сидівші немов пошиті на замовлення. Коли Авасарала представлила йому Боббі, він посміхнувся і кивнув, ледь глянувши в її бік.

- Ваш персонал поселили? – запитав Мао, натякаючи Кріс’єн що присутність Дрейпер нагадала про підлеглих. Марсіянка стиснула зуби але обличчям не ворухнула.

- Так, - відповіла гостя з тим, що могла поклястися Боббі було щирою теплотою, - поселення чарівне, а ваша команда чудова.

- Ідеально, - відреагував Жуль, беручи руку Авасарали під свою і підводячи її до величезного столу.

З усіх боків їх оточили чоловіки у білих піджаках і краватках-метеликах. Один з них виступив вперед і витяг стілець. Жуль всадовив на нього гостю, - шеф Марко обіцяв сьогодні вночі щось особливе.

- А як щодо прямих відповідей? Це є в меню? – запитала Боббі як тільки стюард і для неї відставив стільця. Жуль вмостився в передні частині столу і запитав: - Відповіді?

- Ви, хлопці, виграли, - вела далі Дрейпер не зважаючи на паруючий суп, щойно поставлений перед нею людиною в білому. Мао посолив свій і почав їсти, неначе вони мали звичну бесіду за вечерею, - помічник генерального секретаря на борту. Немає сенсу дурити нас далі. Що відбувається?

- Гуманітарна допомога, - відповів той.

- Безглуздя, - відповіла марсіянка, зиркнувши на Авасаралу. Та лиш тихцем посміхалася, - ви ж не хочете сказати що маєте можливість витратити пару місяців на подорож до Юпітера лиш для того, аби наглядати за роздачою рису і пакетів з соком. Та й на цьому судні ви не можете привезти достатньо припасів аби нагодувати Ґанімед, тож це й візит не має довгострокового значення.

Мао відкинувся на своєму стільці, і білі піджаки закружляли по кімнаті, забираючи тарілки з супом. Тарілку Боббі теж прибрали, не зважаючи що вона навіть не торкнулася страви.

- Роберта, - почав Мао.

- Не називайте мене Робертою.

- Сержанте, вам варто задати ці питання керівникам департаменту зовнішніх відносин ООН, а не мені.

- Я б з радістю, та запитання знаходяться поза правилами у цій грі.

Посмішка його була теплою, згідливою і пустою, - я зробив свій корабель доступним, аби створити для мадам помічниці генерального секретаря найкомфортніші умови польоту до нового місця призначення. І хоча ви поки що не зустрілися, проте на борту присутній персонал, чиї спеціальні знання будуть неоціненними для жителів Ґанімеду, коли ви туди прибудете.

Боббі була при Авасаралі достатньо довго для того, аби зрозуміти що гра ведеться прямо перед її носом. Мао кепкував з неї. Він знав що все це лайно собаче, він знав що вона теж це знає. Але поки він лишається спокійним і адекватно відповідає, ніхто не в змозі звинуватити Жуля. Він занадто могутній аби його можна було в обличчя назвати брехуном.

- Ви брехун, і… - не втрималася вона але якісь його слова змусили припинитись, - чекайте, «ви туди прибудете»? А ви не летите з нами?

- Боюся що ні, - відповів володар яхти, посміхаючись офіціанту, що ставив перед ним наступну тарілку. Цього разу було повністю схоже на цілу рибину – з хвостом і виряченими очима.

Боббі зиркнула на Авасаралу, яка цього разу насупилась в бік Мао.

- Мені сказали що ви особисто керуватимете рятувальними зусиллями, - сказала літня леді.

- Такими були мої наміри. Але, боюся, інші справи замінили цю можливість. Як тільки ми закінчимо з цією чудовою вечерею, я шатлом повернуся на станцію. Цей корабель і його команда до ваших послуг аж поки вашу життєво необхідну місію на Ґанімеді буде закінчено.

Помічниця генерального секретаря просто вирячилась на Мао. Вперше Боббі заскочила її онімілою. Білий піджак подав сержантці рибу, поки їх розкішна в’язниця летіла в бік Юпітера на приємній чверті g.

Авасарала ні слова не вимовила усю дорогу ліфтом до її покоїв. В лаунжі вона затрималася лише для того, аби ухопити з бару пляшку джина і поманити пальцем Боббі. Та рушила до неї у спальню відразу за Котіяром.

Як тільки двері зачинилися і курд ручним терміналом безпеки просканував приміщення на предмет жучків, Кріс’єн мовила:

- Боббі, починай міркувати про те або як отримати контроль над судном, або витягти нас з нього.

- Викиньте це з голови, - відповіла Дрейпер, - ходімо і захопимо шатл, на якому Мао прямо зараз відбуває. Ми в радіусі досягання станції, інакше він би ним не скористався.