Читати книгу - "Сотня весіль та інші неприємності, Анні Кос"

Він повернувся до мене спиною, чиркнув крилами по вівтарю. Пентаграма спалахнула, повітря наповнилося рівномірним гулом, каменем прокотилася вібрація. Для повного дотримання класичної картини не вистачало тільки фігур у балахонах, які бурмочуть молитви латиною. 

Я відчайдушно сіпнулася в надії скотитися хоча б на підлогу, але магія Стефа тримала міцно. Від розпачу хотілося стукнути кулаком по каменю, та навіть це мені зараз виявилося не до снаги.

— Дивись сюди. Хоч чимось увагу займеш. — Вампір розгорнув до мене подобу тривимірного екрана. — Спробуй описати, що бачиш, максимально детально.

— Одну ікласту, безпринципну, нахабну, безсовісну, самовпевнену скотиняку. Достатньо детально?

— Ага, — бездумно погодився Стеф, повністю занурившись у налаштування. — А що за відчуттям температури?

— Кошмарно холодну скотиняку!

— До тремтіння чи терпимо? Вибач, я не вмію створювати зігрівальні заклинання, не моя стихія абсолютно. Щоразу виникають побічні явища непередбаченого масштабу.

— Ну, якщо вибирати між «трохи померзнути» або «засмажитися вщент», то не обтяжуй себе, і так зійде.

— Зрозумів. — Він розстебнув тугий комір сорочки, підсунув до себе апарат і повністю занурився в споглядання складних переплетень, що виникали на екрані. — Ти дихай. І не забувай рахувати.