BooksUkraine.com » Молодіжна проза » Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

46
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера" автора Ася Сергєєва. Жанр книги: Молодіжна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 84 85 86 ... 116
Перейти на сторінку:
Роздiл 40

Вранці переймаюся, що з татом сварилась. Але ж і він щодо хлопців поводиться без розуміння. Хай там що, тато нас любить з сестрою, намагається, щоб ми ні в чому не потребували. Якби ще був не таким суворим, тоді б взагалі став кращим татом на світі.

До мене заглядає мама.

- Аліно, ти на сніданок прийдеш?

- А тато вже поїхав? - з побоюванням з'ясовую, передбачаючи нову бурю заборон від нього і моїх обурень у відповідь.

- Ні, на тебе чекає, - з важким зітханням мама сідає на ліжко. - Весь ранок ходив під твоїми дверима, непокоївся.

То ось від чиїх важких кроків я прокинулася.

- Нормальні татусі повинні турбуватися, щоб їх доньки без хлопців не залишилися. З нашим все навпаки. Хоче перешкодити моїм стосункам. І не просто з хлопцем, а з тим, кого мені наворожили бабусі.

- Невже знайшовся такий?

Мама сплеснула долонями. Тут же пожвавилася, розуміючи, про що я.

- Так, це він. Мій Ведмідь з мітками. У сенсі, принц. Ой, навіть це неважливо. Я не хочу бути без нього. Мам, він такий незвичайний. Мишко самий особливий для мене. Найкращий! І навіть у коханні мені вже зізнався!

- Отже, серйозно ставиться! - мама відразу ж добре розташувалася до Ведмедя.

- Так! Так, він сильно змінився з нашої першої зустрічі. Тоді ми мало знали одне одного. Потім поступово зближувалися. Міша для мене багато сюрпризів робив. Ще смачно готував, веселив, і з ним я себе почуваю зовсім по-іншому. Щасливою такою, - мрійливо посміхаюся.

Мама пообіцяла встати на підтримку. Зрозуміла мене. Хоч і теж хвилюється, як би її донечка не обдурилася, щоб раптом не розбили сердечко.

Разом приходимо в їдальню. Тато сидить за столом. Помітно, що не першу чашку чаю п'є в очікуванні.

Ненадовго панує більш-менш спокійна обстановка. Всі мирно розсілися. Беремо собі млинці. Наче нічого не сталося, звичайний ранок для нашої родини.

- Доню, ти в мені бачиш ворога? Думаєш, я зі зла тебе попереджаю? - тато перший не витримує, ну такий у нього запальний характер.

- Не думаю, - відкладаю надкусаний млинець, і теж закипаю. - Але ти, як нібито хочеш мені нашкодити! От за що ти ненавидиш Михайла Дарського?!

Тато гучно пирхає, підкидаючи руки до стелі.

- Коли це я його ненавидів? Він взагалі в команді один з улюбленців для мене. Звісно, я це приховую, ставлюся до всіх однаково. Але Мишко зумів показати себе, як веселим підбурювачем, так і зібраним під час матчів гравцем. Тільки хлопця, готового до справжніх стосунків, я ще в ньому не побачив.

- Це поки не побачив. Ми хочемо серйозно зустрічатися!

- Самвеле, ну ти теж не блищав розважливістю, - підключається мама. - Тебе послухати, то я повинна була вибрати спокійного однокурсника, а не футболіста-бешкетника, який нахабно вирішив, що я його дівчина. Коли я не прийшла на побачення, ти забрався в наш двір через паркан. І вибив вікно, але не моє, а в спальню батьків.

- Пам'ятаю-пам'ятаю, - хмуриться тато, прикладаючи руку до чола. - Твій батько тоді об мене лопату зламав. Довелося потім з новим вікном, лопатою і квітами повернутися.

- Бачиш, а Міша нам вікна не вибивав! - швиденько вигороджую свого Ведмедя.

- Та ми і не про мене. Я тоді був молодий, гарячий. Мені вистачило тижня, щоб зрозуміти, як сильно закохався. І я всім оголосив, що у моя є наречена. Не ховався за кущами. З трибуни кричав, як кохаю свою Наталочку!

Матуся розчулилася від спогадів, прикладає серветку до очей. Якби не я, то батьки б уже обійнялися. Вони у мене досі, як молоді і вічно закохані.

- Тато, а уяви, що мама вибрала б не тебе? Ти був би такий щасливий?

- Дурниць не кажи. Я готовий був відстрілювати кожного, хто до твоєї мами підкотить, - тато діловито бурчить.

- Отже, і мені не заважай спробувати стосунки з тим, кого покохала. А то вийде, що ти собі все влаштував як краще, зате доньку зробив нещасною.

- Самвеле, ну, давай, про що ми вночі говорили? - мама очима натяки показує.

- Гаразд, завжди мене перемагаєте. Тільки з вами даю слабину. З Кариною тоді, можливо, перегнув. Її програміст непоганий, просто на мене не схожий. А Мишко, цей ближче, такий же, як я, з цілеспрямованим впертим характером. Ми обидва любимо футбол.

- То що? Припинеш заборонами лякати? - мені важливо до кінця розібратися.

Тато напружено сопе, відпиває чай з чашки і тоді вимовляє:

- Тільки без дурниць! Гуляти не допізна. Якщо образить, тоді у мене міцно отримає. Не подивлюся, що улюбленець в команді. Зауважте, я за вами буду пильно наглядати!

Фу-ух...

Прямо відлягло, що тато погодився. Напевно, справді, після старшої доньки на мені вже боїться перегинати. Треба ще Ведмедя порадувати.

І якось так вийшло, що я ще не зізналася йому у взаємності. Стільки пручалася почуттям, розраховувала не поспішати. Та кохання не запитувало, коли саме прийти.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 84 85 86 ... 116
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"