Читати книгу - "Випадковий наречений, Ann Averina"

Макс

Вона така гарна як схід сонця. Вона освітлює навколо себе все. Не можу намилуватись своєю дівчинкою. Лежить переді мною, прикрита легким простирадлом. На очі падає волосся, яке я раз за разом піднімаю. Вона так смішно морщить носик коли спить. Очі розслаблені і лиш іноді сіпаються. Якби можна було спостерігав би за цим вічно. Це ще один стимул прокидатись раніше. Прокидатись і просто милуватись моєю дівчинкою. Так не хочеться будити її. Але я обіцяв вечерю. Вже кілька разів поривався скасувати її. Але я маю. Я хочу. Крайнє наше побачення було скасоване через придурка, колишнього Іри. І це побачення має стати особливим. І воно буде таким, я впевнений.

Тихо встав, щоб не розбудити Настю, і підійшов до шафи. Я хочу сам обрати їй наряд для вечері. І хоч я в тому взагалі нічого не тямлю, але хочу спробувати. Сьогодні вона має виглядати особливо гарно. Речей у Насті не так багато, як буває у дівчат. Але весь одяг дуже гарний. В очі одразу впала сукня ніжно-блакитного кольору, схожа на ту, яку Настя одягала на Янин день народження. Але ця сукня з відкритими плечима, мереживним верхом, схожий на корсет. Я хоч і не зовсім розумію, що це, але думаю, що це саме він. Підхоплюю вішак з сукнею і розкладаю її на ліжку. Тепер треба привести себе до ладу. Душ. Треба в душ. 

Хвилювання від майбутнього побачення просочується крізь шкіру. Навіть холодна вода, яку я спеціально накрутив, не дає очікуваного ефекту полегшення. Хвилююсь ніби підліток. Чому? Сам не розумію. Не хочу злякати Настю, своєю рішучістю, наполегливістю. Але в той час, коли вона на мене дивиться, я розумію, що роблю все правильно. Якось Свят мені говорив, що Настя не хоче стосунків, що її сім'я це її робота. Танці. Сцена. Як добре, що тоді я його не послухав. Вирішив зробити по своєму. Лише зараз, я розумію зповна сенс фрази "Краще пошкодувати про зроблене, аніж шкодувати про те, що міг, але не зробив". І ні! Я ні в якому разі не шкодую! Я просто радий, що наважився переступити себе, переступити через Настіні принципи. Я бачу, що вона щаслива. Так само як і я. І буду робити все можливе і неможливе, аби бачити в її очах щастя і захоплення постійно. 

- Що ви там, Макс? Коли нам з Ірою бути? - Прийняв виклик від Свята, щойно вийшов з душу. Вийшов зі спальні в коридор, щоб не розбудити Настю. 

- Настя ще спить. Але десь через годину будемо вже видвигатись. Так що, маєте бути вже за годину. 

- Замучив бідолашну, що аж відсипається? - Реготав Свят.

- Мовчи, Ромео. Чи Іра не може сказати того ж про тебе? - Моя черга пожартувати.

- А це вже не твоя справа. І взагалі, вона дуже задоволена всім, і приходить до тями, після палкої зустрічі..

- Все все. - Перебив його. - Не хочу знати, яка у вас там була палка зустріч. Через годину в ресторані. Подзвони до Сергія і забери їх. На зв'язку. - Кинув на останок і вимкнувся. 

Заглянув в спальню, і зупинився в дверях. Настя вже солодко потягувалась, і пробувала відкривати очі. В два кроки подолав відстань між нами і сів біля неї. 

- Вставай, Настуня. Маємо вже збиратись. - Поцілував оголене плече, яке вмить покрилось мурахами.

- Ще один такий поцілунок, і ми залишимось вдома. - Грайливо повела бровою Настя. Вона ідеал краси. Гарнішої дівчини я в житті не бачив. Поруч з нею забуваєш про все. Можна отак цілими днями сидіти і просто милуватию нею. Милуватись своєю коханою дівчинкою. 

- Значить ніяких поцілунків до побачення. - Скочив на ноги і пройшов до дверей. - До речі, мав нахабність обрати тобі сукню для побачення. Одягни її. Ти бдеш приголомшлива. - Підмигнув і вийшов. 

Попрямував до себе в кімнату. Мій одяг для побачення я приготував заздалегідь, ще зранку вирішив, що маю виглядати як принц. Чорні брюки, біла сорочка з підтягнутими рукавами та чорні начищені туфлі. Волосся спеціально не вкладав, бо знав, що Насті подобається більше безлад на голові, аніж зализана зачіска. За сорок хвилин, я вже зібраний сидів у коридорі чекав Настю. Перевіряв останні приготування до побачення. Писав у наш родинний чат, чи все добре, чи все виходить. Мама ж лише писала, що все під контролем, і я не маю приводів для хвилювання. Як завжди себе накручую. Але я просто хочу аби все було ідеально, і цей вечір Настя запам'ятала на все життя. 
 

Настя

З кожною секундою закохуюсь в Макса більше і більше. Такий турботливий, уважний, а очі прямо таки світяться. Від одного його погляду всередині розливається тепло, мурахи бігають тілом, навіть не думаючи спинятися, і розгорається дике бажання.. Ніколи не думала, що за такий короткий час зможу розчинитися в людині. В коханій людині. Раніше для мене це було не правильно. Бо як я, така шалена карʼєристка, можу з головою пірнути в стосунки? А виявляється не лише можу, а й хочу. Дуже хочу. І при цьому не виникає ніякого страху, що ці палкі почуття можуть спопелити на раз. Вперше за довгий час я настільки впевнена в собі та в своєму хлопцеві. І з кожним днем я подумки дякую, що в моєму житті зʼявився Макс. Він показав мені який може бути справжнє кохання, показав, що я теж вмію кохати.

Сукня, яку він обрав, дуже сильно мені подобалась, але не було нагоди вдягнути її. Але сьогодні схоже той самий день. Не те щоб я її одягнула спеціально, бо він її обрав. Просто я теж відчуваю, що маю виглядати на мільйон, поруч з таким шикарним чоловіком.

Швидко прийняла душ, зробила легкий макіяж, підвела червоним кольором губи, які під ним ніби збільшились, підкрутила і без того хвилясте волосся. Відображення в дзеркалі мені дуже подобалось. Зараз звідти на мене дивиться не просто красуня, а щаслива дівчина. Очі сяють, на щічках гарний румʼянець, а вуста самі по собі випромінюють посмішку. Безперечно, така Настя мені подобається значно більше.

Вдягнула свою шикарну сукню з корсетним верхом, взула чорні босоніжки на тонкій шпильці, відшукала свою сумочку, в ще нерозібраній валізі, і вийшла з кімнати. Макс вже сидів чекав на мене, щось зосереджено вивчаючи в телефоні. Поки він не помітив моєї появи, я можу нахабно розглянути його. Він виглядав приголомшливо. Ця біла сорочка підкреслювала його мʼязи, чорні брюки разом з сорочкою додавали йому суворості і офіційності, а безлад на голові робив його неймовірно сексуальним та безтурботним хлопчиськом. Від одного його вигляду тілом пронеслась хвиля збудження. Та я мала взяти себе в руки. Макс готувався до цього побачення, не хотілось би все зіпсувати через свій сексуальний голод. Хоча цей голод був не лише в мене. Макс підняв очі, розглядаючи мене, підвівся, і швидким кроком здолав відстань між нами. Притиснув до себе, і поцілував в шию, повільно піднімаючись до вушка.