Читати книгу - "Грішна одержимість, Кейтрін Шкроб"

— Ми знайдемо іншу, яку теж прийме. Я займуся пошуком помічниці особисто й негайно. 

— Будь ласка, — неохоче погоджуюся. — Але ти маєш погодити кандидатуру зі мною. Для мене це принципово. 

— Гаразд, Несторе. Сьогодні ж звернувся у агенцію з пошуку нянь — і ми разом оберемо для Емми дбайливого педагога.

— А щодо Вадима… Я хочу, аби ти мінімізувала спілкування з ним. Давай я спробую допомогти з документами, або знайду того, хто це зробить?

Діна важко видихає, відвертається від мене й схрещує руки на грудях. Невже я багато прошу? 

— Річ у тім, що Вадим вже цим займається. Але як тільки з оформленням закінчить, я забуду його номер. Задоволений?!

— Що ж… нехай так. У мене сьогодні був нервовий ранок, а ще я погано спав. Не хочу більше сваритися, тим паче відповіді я отримав. Розповіси про поїздку за обідом? — стаю ближче до Діни, хочу губами торкнутися її шиї, що завжди пахне кремами, але дружина робить крок вбік. 

— Немає апетиту. 

Гучно ступаючи паркетом, вона залишає кімнату. Отже, образилася.

Можливо, дійсно я дарма накинувся на неї з порогу зі своїми підозрами? Але навіть тепер, попри те, що її слова втихомирили мої страхи, все ж залишилися побоювання. Глибоко у душі я досі бентежуся, що для Діни є важливіші речі, ніж ми з Еммою, а ще що вона не до кінця зі мною відверта. Слів дружини все ж виявилося недостатньо, щоб повністю відпустити ситуацію, бо я досі відчуваю холодок між нами, і він свідчить, що у наших стосунках відсутня гармонія.