Читати книгу - "Амулет стихій , Анна Стоун"

Дівчинка спробувала згадати якесь заклинання, щоб хоч якось протистояти йому.

— Куди зібралися? — єхидно поцікавився третій із компанії — смаглявий хлопчисько з русявим волоссям.

Схопившись на ноги, Андрій вихопив чарівну паличку з берилом:

— Лікурембо!

Заклинання було слабке. Воно не могло завдати чогось серйозного, тільки затримати супротивника на деякий час. Хлопчик, що стояв у проході, посміхнувся ще ширше. Всередині у Лери все похололо. Юний незнайомець спритно змахнув рукою.

— Ескадро!

Палички вмить вилетіли з рук підлітків. Це було дуже сильне заклинання, якому вчать лише на старших курсах.

— Альцефара-міцефара! — без особливих зусиль вимовила трійця, спрямувавши на них палички.

У голові все перемішалося, по ній ніби вдарили довбнею. Лера тільки встигла помітити, як Андрій та Уляна  впали на траву. Звідкись долинув сміх. Не той, інший. Але не менш моторошний. Лера скрикнула і провалилася в темряву.