Читати книгу - "Континент бойових ткачів, Козел Валерія"

Таск і Хелісен витрачали багато часу на тренування. Аспер, який лишив Сафію під захистом ректора, не відходив від карт і намагався прорахувати найвдалішу стратегію відходу. Еліас охороняв Лейлу. Вони жили у нескінченній напрузі. Один день плавно перетікав у наступний, наче не було ні ранку, ні очі. Один нескінченний день. Аж потім у яскравому і гучному спалаху посеред кабінету виник він.

- Дагон?! – підскочив Таск, опустивши чакри, - трясця… Дагон! Це справді ти?!

- У мене зовсім мало часу, - чоловік важко дихав, - цей чорт поставив на ній печаті, вона не може викликати навіть Тілуан, не кажу вже про Теру і Йору.

- А ти як?.. – Еліас не міг повірити своїм очам.

- Я особливий, забув?! Не гаятиму час! Слухай уважно. Скоро ви отримаєте офіційне запрошення на імператорське весілля. Не користуйтесь печаттю телепорту, пливіть у Сін на кораблі. Створіть восьмикутні печаті на борти корабля, тоді зайвих пасажирів не засічуть. Беріть із собою кронпринца. У день весілля, поки принцеса Емілія та лорд Альберон будуть у залі в якості гостей, всі інші пройдуть підземним ходом і вийдуть в натовп. Маєте показати, що спадкоємець імператорського трону живий. Це похитне віру людей у непереможність Алена.

- Якщо ми зірвемо весілля, розпочнеться бійня, - похитала головою Емілія, - ще й стільки люду буде… уявляєш, скільки буде постраждалих?

- Саме тому ви маєте взяти із собою нашу Вогнекрилу принцесу, - відмахнувся Дагон, - вона має поставити бар’єр.

- Я не здатна, - скрушно похитала головою Лейла, - потрібен інший план. Мені так і не вдалося…

- Тому що між вами немає єдності, - Дагон впритул підійшов до неї, - довіра. Сила генералів завжди була у їхній довірі.

- Але я довіряю їм… кожному! – випалила Лейла.

- Ви маєте довіряти один одному своє життя. Якщо хтось з твоїх генералів скаже тобі стрибнути у прірву, ти ні секунди не думаючи маєш стрибнути, не сумніваючись, що тебе спіймають. Кожен із вас… - Дагон окинув поглядом генералів, - ваше життя – життя вашого товариша. Ви одне ціле. Лише так ви зможете пробудити цей бар’єр. Його міць залежить від довіри. І ви маєте переконати в цьому і її…

- Буде важко, - хмикнув Хелісен, - вона і собі-то не дуже довіряє.

- А ви вже постарайтесь, - пхикнув Дагон, - за будь-яку ціну врятуйте мою хазяйку. І пам’ятайте. Ваш противник – не Ален. Ваш ворог – Каліопса. У Сін на вас чекатиме підтримка. Вона введе вас в курс справи. Я передав все, що мав.

- Дагон! – Таск зробив крок до нього, - я просто запитаю… звідки ти це знаєш? Про силу Каї і довіру…

- Скажемо так, - замислювати промовив келпі, - моєю першою хазяйкою у цьому світі була дуже дивна леді. Не вміла обирати чоловіків, не вміла кохати на половину, була занадто вірна. Жоден з п’яти її фамільярів її не забув. І не забуде, хай би ще тисяча років минула. Імені не скажу, не можу собі дозволити відчути присмак її імені на губах. Але в народі її кликали двогострий клинок…

І Дагон зник. Так само у яскравому і гучному спалаху. А через декілька днів у палац дійсно принесли запрошення на імператорське весілля. Такі ж запрошення отримали ректор Королівської академії і батьки Рейни, вони прийняли рішення скористуватися печаттю телепорту і прибути до Сін за декілька годин до церемонії. Емілія ж, як і сказав Дагон, наказала готувати корабель. І от тепер, стоячи на палубі та вдивляючись у неспокійні темні хвилі, вона відчувала, що у них є шанс. Шанс хоча б забрати те, що ніколи не належало Алену. До Сін лишався тиждень шляху.

- Якого біса?! – раптово почула принцеса з трюму крик Аспера.

З палуби на крик кинулись Таск і Еліас. Принцеса і Лейла поспішили за ними. Спустившись у трюм, вони побачили червоного від злості Аспера. Таск голосно засміявся, Еліас закотив очі і зітхнув. За бочками осипались тенета пряжі маскування. А за ними тишком-нишком сиділи опівнічники.

- Трясця… що ви тут робите?! Соран, якого?!

- Ми також хочемо врятувати пані Рейну!!! – випалив Соран.

- Та вона пожертвувала собою, аби лише захистити вас! Хочете змарнувати її зусилля?! – прогарчав Аспер.

- Ні! Вона захистила нас! А ми маємо захистити її! Ми на щось здатні! – спалахнув Шарнон.

- Визнайте, пряжа маскування була прекрасна! – вступила Ельйо, - ми виконуватимемо будь-які накази, тільки дозвольте допомогти!

- Та щоб вас!

- Спокійно, Аспер, - поклав йому руку на плече Таск, - ми все рівно зараз не можемо розвернути корабель. Занадто дивно буде.

- Дагон наче знав, що у нас будуть безбілетники, - усміхнувся Еліас, - та як би там не було, рішення прийматимемо ми. Що скажете хлопці? Ваші Високості?

- Важко визнавати, але нам зараз знадобиться будь-яка допомога, - зітхнула Емілія, - військо задіяти неможна, маємо вправлятися усіма доступними ресурсами.

- Мій брат вам не ресурс! – спалахнув Аспер.

- Брате! – вхопив його за руку Соран, - досить! Я вже не дитина!

- Соране! Ти все ще дитя!

- Тобто, я не достатньо дорослий, аби допомогти, але достатньо дорослий, щоб кинути мене?! – випалив Соран.