Читати книгу - "Письменник, Руслан Баркалов"

Справа, справді тільки набирала оборотів. І ще було не зрозуміло, чим все це може закінчитися. Серж швидко подумав, що має робити. Він подзвонив своєму старому знайомому, місцевому поліцейському і попросив тихенько приглянути за Юнтою.

Як виявилося, ця його ідея була цілком вдалою. І знайомий, будучи хитрим і з підвішеним язиком швидко собі знайшов джерело інформації і дізнався багато чого цікаво.

Як виявилося, увесь той час, поки Роан був відсутній, до жінки часто в гості навідувалися Артурчик зі дружиною, котру він терпіти не міг. і Борис Артурович. І якщо перша парочка не викликала явних підозр, то пояснити часті відвідини останнього було дуже важко.

Крім того, анонімне джерело розповіло «добродушному старому», що Юнта хвалилася у випадку розлучення знищити Роана і фізично теж. Ну слова словами. Це до справи не підшиєш. Але все ж таки щось тай є.

«Отже, головний замовник є. – міркував Серж. – Борис, якби це не хотілося думати, стає головним підозрюваним. Хто ж він: організатор чи жертва обставин? Ні, однозначно не жертва. Адже, він потрапив до лікарні саме після того, як хтось рився в номері. Ці дві справи тепер точно зв’язані. А це означає, що в його інтересах сказати мені правду. Звісно, коли йому стане краще!»

Питання стояло тепер інакше – чи стане краще йому взагалі! Адже, завжди можна наздогнати упущений обід вечерею. Тож очікувати варто всього. Головне, встигнути витягти з нього бодай якісь зізнання.