Читати книгу - "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"

Вечір, сутінки, парк.
— У вас не знайдеться запальничка?
— Не палю.
— А чому ви мене хамите? Я ж не питав чи ви палите. Можна подзвонити з вашого телефону?

По ходу мої справи були кепські. Їх було троє, говорив один. Про істині мотиви їх інтересу до моєї персони, навіть не виникало сумнівів. Бий, замри, тікай. Природня реакції живої істоти. Навряд я їх переможу в бою. Тож... Підіймаю руку вгору й кричу:
— Я тут! — гопарі обернулися, хитрість спрацювала. В ту ж мить щодуху біжу якомога швидше. Позаду матюччя та швидкий тупіт, хтось з них кинувся за мною. Біжу вперед, як загнане теля.
Раптом, щось щосили вдаряє мене вбік та зносить. Падаю, перекочуюсь. Налітають двоє, б'ють ногами.
Той що розмовляв зі мною, в такт своїм ударам ногами, декламує:
— В Україні на офіційному рівні затверджений Указом Президента 9 грудня 2022 року — з метою утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов'язком держави, посилення консолідації українського суспільства.
Інший б'є мовчки — болючіше. Намагаюся закрити руками голову, та зігнувшись в позі ембріона захистити живіт. Удар в нирки — від болю розгинаюся. Удар під дих — харкаю кров'ю. Ще трохи і втрачу свідомість, все пливе.
— Досить, — прозвучав голос, удари припинилися, — Пам'ятайте, що Ваші права завершуються там, де починаються права іншої людини. Та права іншої людини теж завершуються там, де починаються Ваші. Тобто Ви не маєте права на когось напасти, та маєте право захищатись, якщо напали на Вас. Ви скористалися своїм правом на захист. А тепер я скористаюся своїм правом оподаткування Вашої персони, при перетині нашої території.