Читати книгу - "Грішна одержимість, Кейтрін Шкроб"

— Я рада, що ти мене зрозуміла, — Діна кладе руки на кермо, стримуючи емоції. 

— Нестор буде не проти мого повернення? — уточнюю.

— Лише радий, — запевняє Діна, ледь усміхнувшись. Її очі досі скляні.

Виходжу з автомобіля й поглядом проводжаю автомобіль, поки він не зникає за поворотом. 

Ох, якою нелегкою виявилася розмова… Після неї навіть більше не відчуваю ненависті до Діни. А поки чекаю наступної лекції, адже на методологію вже не бачу сенсу йти, все намагаюся зрозуміти цю жінку. 

Невже справді неможливо себе переламати заради когось? Гадаю, можливо. І чи у будь-якому разі цим прирікаєш себе на нещастя? Навряд чи. Емма не завжди буде маленькою, просто Діна обирає себе — от і все. А Нестор дарма тиснув на дружину. Можливо, пізніше б у Діни з’явилося бажання народити. А як ні, то чи довго тримався б їхній шлюб? Точно, що ні. Але мене це, звісно, не стосується. Лише радію, що знову поїду у Градськ, хай там що.