Читати книгу - "Книга Відлиги. 1954-1964, Тимур Іванович Литовченко"

109

«Небо кличе» (англ. Battle Beyond the Sun) – науково-фантастичний фільм, поставлений Михайлом Карюковим та Олександром Козирем на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка в 1959 році.

110

У 1962—1963 роках за дорученням американського режисера і продюсера малобюджетних фільмів Роджера Кормена (англ. Roger Corman) майбутній американський режисер, продюсер і сценарист, а тоді ще студент Френсіс Форд Коппола керував перемонтажем і переозвучуванням стрічки «Небо кличе», після чого вона була випущена в прокат у США. В американській версії дія відбувається після ядерної війни, через яку Земля розділилася на два регіони, що конфліктують між собою.

111

Історія з продажем креслень майбутнього двомоторного важкого винищувача (в т. ч. нічного) і винищувача-бомбардувальника Messerschmitt Bf 110 і справді скидається на легенду. Але насамперед тому, що авіаконструктор Туполєв ніколи не проектував винищувачі.

112

Картина кінорежисера Набі Ганієва за мотивами узбецької народної легенди на Ташкентській кіностудії. Операторами фільму були Данило Демуцький, Михайло Карюков і Михайло Краснянський.

113

Повість Олеся Бердника, покладена в основу кіносценарію фільму Михайла Карюкова й Отара Коберідзе «Мрії назустріч», знятого на Одеській кіностудії в 1963 році.

114

Олексій Баталов (1928—2017) – культовий радянський і російський актор. Станом на 1962 рік уже встиг зіграти десяток помітних кіноролей, серед яких особливо виділяються Сашко Рум’янцев («Справа Рум’янцева», 1955 рік), Борис Бороздін («Летять журавлі», 1957 рік) і Дмитро Гусєв («Дев’ять днів одного року», 1961 рік).

115

Микола Баталов (1899—1937) – російський і радянський актор, дядько Олексія Баталова, який залишив помітний слід у радянському довоєнному кінематографі, зігравши, зокрема, червоноармійця Гусєва («Аеліта», 1924 рік), Сергеєва («Путівка в життя, 1931 рік) і Лациса («Три товариші», 1935 рік). Цікаво, що як Микола, так і Олексій Баталови в різний час втілили один і той самий образ – Павла Власова в екранізаціях п’єси Максима Горького «Мати» (у 1926 і 1955 роках відповідно).

116

Спеціально для кінофільму «Мрії назустріч» поетом Євгеном Долматовським і композитором Вано Мураделі були написані пісні «Яблуні на Марсі» та «Я – Земля». Окрім того, у фільмі була частково виконана пісня на вірш Володимира Войновича та музику Оскара Фельцмана «Чотирнадцять хвилин до старту».

117

Справді, існують відомості, що Євген Долматовський всього лише переклав для фільму оригінальний україномовний вірш Олеся Бердника.

118

«Сокіл» – позивний «космонавта № 3» Андріяна Ніколаєва, «Беркут» – позивний «космонавта № 4» Павла Поповича.

119

Перші собаки, які 22 липня 1951 року здійснили політ на геофізичній ракеті В-1В (Р-1В) у верхні шари атмосфери з полігону Капустин Яр (Астраханська обл.).

120

Собака-космонавт, яка 9 березня 1961 року здійснила орбітальний політ з успішним приземленням. Разом з Чернушкою в спусковому апараті перебував манекен «Іван Іванович», 12 мишей і мухи.

121

Собака-космонавт, яка здійснила політ, аналогічний польоту Чернушки, 25 березня 1961 року. Два останніх «собачих» польоти вважаються «генеральною репетицією» космічного польоту Юрія Гагаріна.

122

Висота над рівнем моря, яка умовно вважається межею між верхнім шаром атмосфери Землі та Космосом. Висота лінії Кармана дорівнює 100 км.

123

Параметри орбіти корабля «Восток-4» були: мінімальна висота – 179,8 км, максимальна висота – 236,7 км, кут нахилу – 65°, період обертання – 88,39 хвилини.

124

Початкова відстань між «Востоком-3» й «Востоком-4» дорівнювала 6,5 км.

125

Центр управління польотом.

126

Для оперативного контролю за радіаційною ситуацією в космічному просторі кораблі «Восток-3» і «Восток-4» були обладнані дозиметричною апаратурою, показники якої автоматично передавалися через систему радіотелеметрії на Землю.

127

Кодове слово «гроза» означало, що у космонавта розпочалася нудота, супроводжувана блюванням.

128

Наприкінці польоту, 15 серпня 1962 року, Павло Попович справді спостерігав крізь ілюмінатор корабля атмосферну грозу, про що й повідомив ЦУП. Однак там вирішили, що «Беркута» знудило… Наслідком стало те, що рішення про продовження польоту «Востока-4» ще на одну добу – до 16 серпня – було відхилено.

129

12 серпня 1962 року Павло Попович здійснював експериментальний вихід з крісла, до якого був пристібнутий. Звільнившись від ременів, він не сплив у повітря через щільне затиснення в ложемент. Тоді за порадою Андріяна Ніколаєва, космонавт щосили відштовхнувся від крісла… і врізався головою в стелю кабіни корабля!

130

Нині – вул. Липська.

131

Ватно-марлева пов’язка.

132

Пік Карибської кризи припав на 24—26 жовтня 1962 року.

133

Це не зовсім так. Є відомості, що напередодні 29 вересня 1941 року німецькі окупанти знищили в Бабиному Яру приблизно п’ять таборів ромів.

134

Влітку 1962 року у великих промислових центрах СРСР (Артем’євськ, Донецьк, Кемерово, Краматорськ, Омськ) прокотилася хвиля робітничих страйків.

135

Нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.

136

На посаді Першого секретаря ЦК КПУ Микола Підгорний перебував (уже суто формально) до 28 червня 1963 року.

137

Слова давньоримського імператора і полководця Гая Юлія Цезаря, процитовані давньогрецьким істориком Плутархом у праці «Вислови царів і полководців».

138

Справді, спорудження нової школи в Хомутці розтяглося на 1963—1972 рр.

139

Пенчева Марія Іванівна – голова Хомутецької сільради в 1952— 1975 роках.

140

Мається на увазі Микола Підгорний.

141

Третя Програма партії – головний документ Комуністичної партії Радянського Союзу, ухвалений XXII з’їздом КПРС 31 жовтня 1961 року. Головною її метою було створення плану побудови комунізму в СРСР. Зокрема, протягом двох десятиліть (отже, в 1961—1981 роках) Компартія і радянський народ мали створити матеріально-технічну базу комунізму.

142

«Акмолинский лагерь жен изменников Родины» – один з жіночих «виховних» закладів ГУЛАГу.

143

Знаходився приблизно на середині Володимирського узвозу. Свою «народну» назву дістав через те, що спочатку був пофарбований в жахливий ядучо-зелений колір.

144

Написана наприкінці 1963 року пісня Юрія Саульського на вірші Михайла Таніча. Один з найперших радянських твістів, що одразу ж перетворився на тогочасний хіт.

145

Тамара Міансарова (дівоч. Ремньова, 1931—2017) – радянська і російська естрадна співачка. Народилася в УСРР в м. Зінов’євську (тепер Кропивницьке). Стала першою виконавицею пісні «Чорний кіт».

146

Радянський естрадний хіт, написаний композитором Віктором Купревичем на