Читати книгу - "Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних "

Юля

Потім я все-таки вирвалася з міцних обіймів Артема та встала збиратися на роботу, бо час вже підбігав до початку робочого дня. Артем взагалі не спішив, ну звісно- він мій начальник, йому можна і не спішити. Мій вибір зупинився на гарній сукні бежевого кольору, яка була збоку на потаємній блискавці. Звісно, що сукня була з високим горлом, бо не хотілося б бачити на собі косі погляди колег

- Артеме, вставай одягайся- я вже зібрала високого хвоста та підфарбувала вії. Чоловік встав, підійшов до мене зі спини, обійняв, поклавши руки на живіт та притиснув до себе

- От скажи мені, де ти так спішиш, якщо сьогодні субота?- він знущається з мене?! Раніше не міг сказати чи що?

- Ти взагалі знущаєшся з мене? Артем, це по твоєму норм...- він заткнув мені рота поцілунком, я притягнула його ще ближче за шию та поглиблила його. Цілувалися ми хвилин 10, якщо не більше

- Ти просто так спішила на роботу, таке як я тебе за запізнення оштрафую- сказав чоловік та одягнув худі

- Ну я ж не знаю, чи вигідно тобі мене штрафувати- я підійшла до нього та притягнула до себе за худі. Артем нахилився до моїх губ та промовив пошепки:

- Я знаю більш приємний спосіб оштрафувати тебе- його проворні руки вже підхватили мене під сідниці, я міцно охопила його талію ногами

- Ммм, звучить заманливо. І який би це був спосіб?- звісно я знала цей спосіб, але вирішила його трішки спровокувати 

- Продовжимо те, що ми робили вночі?- ох, ну і ненаситний, як я з ним житиму?

- Ну от вночі ми це і продовжимо- обламала я Артема, він кивнув та вдав, що образився. Я засміялася з його виразу обличчя, взяла його лице в свої руки та ніжно поцілувала. Але ж ні, Артем швидко взяв ініціативу в свої руки та зробив цей поцілунок аж занадто пристрасним. Він стискав до болю мої сідниці, низ живота вже палав, бажаючи продовження, тому я швидко відсторонилася і ми разом вирішили зачекати вечора. Ну і що тепер робити у вихідний? Якби я була сама, то ще б спала в такий час, але зараз ми разом з Артемом і треба чимось себе зайняти

- Можна я в тебе залишуся? Не хочу ніде їхати, а тим більше відпускати та залишати тебе саму- запитав Артем, коли ми вже були на кухні і я переодягнулася в костюм та готувала на сніданок омлет з помідорами та салат. Доки омлет доходив на сковорідці, Артем гукнув мене до себе. Я сіла на коліна і вдихнула його аромат

- Залишайся, але тут в тебе немає змінного одягу- затвердила я та гладила його волосся

- В машині повинен бути якийсь. А ось твій одяг скоро потрібно буде перевозити до мене- Артем заправив пасмо мого волосся за вухо. Я замовкла. Я вже точно була впевнена, що він- моя доля, але все одно чомусь боялася. Мої думки перервав Артем

- Я знаю, що тобі страшно, але повір мені- я ніколи тебе не покину, я закохався в тебе ще тоді на дорозі, а коли ти безслідно зникла, моя голова була забита тільки тобою, а серце розривалося- цей чоловік просто якесь диво

- Я теж тоді закохалася, а після нашої зустрічі в офісі, я вперто заборонила собі думати про тебе, але нічого не виходило- я поглянула в його очі та побачила в них ніжність

- Доля?

- Доля, сто відстоків- ми злилися в ніжному поцілунку. Після нашої розмови, ми поснідали та пішли шукати фільм на вечір. Нічого нормального ми не знайшли та зупинилися на виборі, що ми разом щось приготуємо на вечерю, щоб чимось зайняти себе. Ми довго вибирали між тертим пирогом та пастою з морепродуктами. І наш вибір зупинився на тому, що ми приготуємо звичайні запечені яблука з творогом, медом та корицею. Так, ось такий вибір ми зробили

- Чому ти не їси ні пасти, ні ніяких пирогів, ні солодкого?- запитав Артем та запитально підняв брови

- Ну я на дієті вже давно, не хочу бути повністю худою, як скелет, просто хочу, щоб моя фігура була гарною та одяг гарно сидів- коротко відповіла я та посміхнулася

- Мене все влаштовує!- Артем підвівся зі стільця та обійняв мене за талію, сказав пошепки прямо в губи:- На тобі гарно виглядає та сорочка, те мереживо навколо грудей просто зводить мене з розуму- я хитро посміхнулася

- Ти ще той ненаситний чоловік, Артем- і знову наший пристрасний поцілунок. Здається, що в нас вже повинні боліти губи від поцілунків, але ні, ми ніколи не перестанемо так цілувати один одного. Думаєте, що ми мало знайомі, щоб розпочинати стосунки? Але ми і так з ним втратили 3 місяці- говорили тільки про роботу, ні про що більше, тому що я вперто не хотіла зізнаватися сама собі, що закохалася в нього. Так, можливо я була й ідіоткою трішки, але чи були б ви готові до стосунків, коли на першому місці у вас стояла кар'єра? Я- ні! Але Артем зруйнував мені всі плани і зараз ми з ним почуваємося щасливими. Доки Артем пішов до своєї машини в пошуках змінного одягу, до мене зателефонувала Ася

- Привіт

- Привіт

- Як справи? Які плани на день?- запитала Ася

- Все добре, в планах провалятися в ліжку- я вирішила мовчати про те, що Артем у мене

- Сама будеш валятися?- хм, дивне питання, вона щось знає? Так, здається в Артема навіть телефон вимкнений, щоб докласти все Демієну

- А що за дивне питання?

- Та так, просто- по голосу чую, що подруга посміхається. До квартири зайшов Артем та закрив двері. Я приклала палець до губ, щоб мовчав. Він кивнув

- Асю, давай кажи мені- я посміхнулася, коли чоловік показав мені пакет зі змінним одягом

- Немає чого казати

- Не бреши мені- сказала я трішки грубим голосом, Артем аж очі витріщив. Я вирішила поставити на гучномовець, доки мила посуд

- Ну гаразд, тільки ти мовчи і не кажи йому. Артем вчора мені сидів розповідав, що закохався в тебе по вуха і вже життя свого не уявляє без тебе. Я йому дала твою адресу, сказав, що поїде до тебе. Так він приїхав вочра?- якби ви бачили вираз обличчя Артема, я ледь стримувала себе, щоб не спалитися та не засміятися Асі в трубку

- Та ти що, навіть так? Добре, Асю, давай завтра вже зідзвонимося, бо буду займатися домашніми справами