Читати книгу - "Поруч у темряві , Кері Ло"

— Я рада, що ти вирішила спробувати. Спогади про ці дні будуть потім давати тобі сили. Знаєш, я завжди думала, що ти сильна людина. І тепер я бачу, як ти починаєш це відчувати сама. 

Я вдячно посміхаюся, хоча і не зовсім вірю в її слова.
Розумію, що, можливо, цей шопінг не був просто зібранням нових речей для гардеробу. Це був крок до відновлення, крок до того, щоб знову відчути радість від простих речей. І, можливо, я зможу знайти в собі сили йти далі, крок за кроком, навіть якщо цей шлях буде довгим і важким.

Ми обговорюємо плани на наступні кілька днів, і я вже відчуваю, як ці маленькі моменти знову починають наповнювати моє життя кольорами. Емі завжди була тими сонячними променями, які я так потребувала, коли все навколо здавалось похмурим і сірим. Вона допомагає мені побачити, що життя все ще має щось важливе і цінне, навіть коли здається, що я все втратила.

— Після всього цього хочеться відпочити, — кажу я, дивлячись на годинник.

— Ну, в тебе вже є новий стиль! Тож можемо зробити перерву і випити смачної кави, — пропонує Емі.

Я киваю, і ми йдемо до затишного кафе, де завжди пахне кавою і свіжою випічкою. Там, серед тих затишних стін, я відчуваю, що починаю повернутися до себе.

Наступний розділ буде завтра о 7:00🤍