Читати книгу - "Покарай мене... солодко, Маринка Черемних"

Чи думав я колись, що зараз буду лежати у ліжку зі своєю помічницею, яка також є і моєю правою рукою? Ніколи в житті! Так, ще коли вона прийшла на співбесіду, в моїй душі наче щось перевернулося та творилося незрозуміле для мене, я вперше відчував таке до дівчини. Та і я часто на собі помічав її погляди, але вона ніколи не робила першого кроку, і на те була причина у вигляді її колишнього хлопця.

У поїзді моя витримка зійшла на нівець, я припав палким поцілунком до таких зваблюючих вуст дівчини. Не очікував, що вона відповість взаємністю, це трішки здивувало. Напевно, скажете ви, що я дурень, чоум не зізнався у своїх почуттях раніше. Я знав, що у неї є хлопець, тобто був і не хотів руйнувати їхні стосунки, але той дурень сам все зруйнував, проміняв таку красуню на іншу. І тут я йому щиро вдячний! Навіть не думав, що колись буду радіти, що хлопець кинув дівчину.

Ще 4 роки тому, коли ми вперше зустрілися, ця маленька засіла у моєму та не покидає думок. Я проявляв знаки уваги, даруючи їй на день народження букет квітів та фруктів, бо я знав, що солодкого вона не їсть, дарував багато різних дрібничок на 8 березня, день закоханих. Я закохався! Так, я закохався у цю до біса привабливу дівчинку!

Зранку я прокинувся першим та милувався дівчиною. Тільки зараз я помітив, які в неї пухкенькі губи та густі вії. Я легенько торкнувся її щоки та провів пальцем по губах. Ілона зарухалася та відкрила очі, в яких я побачив спочатку здивування, типу "Що ми з тобою робимо у одному ліжку?", а потім вона посміхнулася та обійняла мене міцніше

- Привіт, маленька- тихо сказав я та різким рухом перекинув її на себе, від чого дівчина запищала та посміхнулася

- Привіт, бос- Ілона пробіглася своїми пальчиками по моєму торсу

- Ти як? Як спалося після шаленої нічки?- шепотом запитав я та поцілував її в шию

- Спала, як немовля- дівчина поворухнулася на мені та хитро посміхнулася

- Ти мене заводиш- прохрипів я їй на вухо та поклав на спину, гладячи внутрішню частину стегна

- Ну і що? Що ти зробиш?- руки дівчини стиснули моє волосся

- Покараю

- Покарай, тільки солодко- я припав до її губ поцілунком. Ілона заводить мене від однієї своєї присутності, тільки до її ніг я готовий впасти, щоб виконати будь-яке її бажання. До 10 ранку ми лежали та нсолоджувалися один одним. Я пішов першим у душ, а дівчина ще ніжилася у ліжку. Душ допоміг мені тіршки охолонути. Я одягнув свої спортивні штани та білу футболку і пішов на кухню, по дорозі крикнувши Ілоні, щоб йшла у душ.

Відкрив холодильник та виклав на стіл овочі та рибу. З шухляди дістав гречану кашу. Насипав у каструлю кашу, залив водою та поставив на плиту варитися. У духовку вже посунув рибу та приступив до миття овочів. Ілона вже вийшла з душу та витирала рушником волосся. Одягнула мою сорочку, в якій я був вчора, тому її ноги я у відкриту розглядав

- Ти вже щось готуєш?- дівчина з посмішкою на обличчі та вогниках у очах підійшла до мене та вчепилася за плечі

- Сніданок, для нас з тобою- я притиснув її себе, накручуючи на палець пасмо вологого волосся

- Для мене ніхто ніколи не готував, мені приємно, дякую- Ілона легенько поцілувала мене

- Тобі дуже пасує ця сорочка,- руки почали підіймати її края,- але я можу не стриматися. Одягнешся?

- Я хочу побути в ній, але якщо ти так наполягаєш, то тоді я піду переодягнуся, бо ми можемо і не поїсти- я наостанок поцілував її, легенько вдарив по сексуальних сідничках та відпустив її в номер.

Минуло близько 20 хвилин, а Ілони і досі не було. Хм, Ілона не з тих людей, хто довго займається жіночими справами. Я вже наклав у тарілки кашу, поставив у великій мисці салат та виклав рибу на тарілку. Тому я вирішив піти на її пошуки. Вийшов з номеру, закрив двері та побачив, що хтось у її двері намагається достукатися. Це був якийсь незрозумілий тип. Від моєї кімнати до її приблизно 10 метрів, тому я міг ідеально почути, що вона говорить йому

- Олег, ти як мене знайшов? Йшов би ти звідси, бо я зараз справді викличу охорону- голос Ілони був злим та злегка тремтів

- Ілоно, повернись до мене, я ж кохаю тебе- сказав цей тип

- Я тебе ніколи не кохала! Я давно кохаю іншого! А з тобою я була лише з якоїсь поваги та жалості!- крикнула дівчина

- Що, може око поклала на свого начальника? Та він же награється тобою і викине

- Мені краще знати, не суди людей по собі. Іди геть!- здається, що Ілона вже починає плакати. Я втрутився

- Чоловіче, йшов би ти звідси по хорошому, тобі тут не раді- я став навпроти нього, тим самим загороджуючи шлях до номеру Ілони

- А ти ще хто? Не лізь не в свої справи!- він поплескав мене по плечі, я скористався моментом та завів його руку за спину.- Відпусти, придурок! Ти ще пошкодуєш!

- Слухай сюди, зараз ти вибачаєшся перед дівчиною та провалюєш з її життя назавжди. Якщо не послухаєш, будеш мати справу зі мною! Але я тобі рекомендую прислухатися до моєї поради!- я стиснув його руку ще сильніше. Він крізь зуби вибачився, я його відпустив і він зник з мого поля зору. Я тричі постукав у двері номера

- Ілоно, відкрий- благав я. Замок клацнув і я відразу ж залетів у коридор, замикаючи за собою двері. В очах я побачив страх та якесь полегшення. Я охопив її лице, погладжуючи щоки великими пальцями

- Маленька, не бійся, тепер той ідіот до тебе не посміє прийти та знову спробувати залякувати. Я буду поряд з тобою, завжди! Чуєш мене?- дівчина кивнула та притулилася до мене, закріплюючи руки за спиною

- Я не знаю звідки дізнався де я перебуваю, вперше побачила його таким, стало страшно дуже, особливо, коли я почула твій голос, я так злякалася Ігорю- вона шмигнула носом

- Навіть не думай плакати- я відсторонив її від себе та стер перші сльози.- Ходімо, бо наший сніданок вже застиг- я підхопив Ілону на руки, вона автоматично закріпила свої ноги на моїй талії

- Ігорю, постав мене. Якщо хтось побачить?- заразний сміх Ілони рознісся по кімнаті та оселився теплом у моїй душі. І я зрозумів, що хочу чути цей сміх кожного дня, який породжує в мені нові почуття, бачити в її карих очах вогник, коли вона дивиться на мене. Я вийшов з кімнати дівчини з нею на руках та пішов до свого номеру. Хвала Богу, що ніхто нас не побачив, а то сказали б, що двоє ненормальних ідуть та сміються. Я готовий її кожного дня так носити на руках, щоб бачити, як світяться її оченяти.