Читати книгу - "Котигорошко, Василь Дмитрович Кожелянко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Поручник Небослава Кощун, — перебив його генерал, — мій ад'ютант. Чи не правда, чудова дівчина?!
— Саме так, пане генерал-полковнику! — клацнув підборами Котигорошко.
— Та ви розслабтеся, хорунжий, прошу сідати, — вказав на шкіряні крісла в кутку, а не на офіційний стіл, генерал, — розмова для вас, очевидно, буде незвичною.
Вони сіли в крісла.
— То що? — тоном, в якому Котигорошко вловив напускну бадьорість, за якою ховалося щось хворобливе, — сподобалась вам Небослава?
Котигорошко мимоволі почервонів.
— Не вірте нікому, — продовжував генерал, — хто буде казати, що поручника Кощун протягує її батько. Не вірте! Сама, сама, своїм розумом, волею і енергією робить мілітарну кар'єру панна, до речі, вона ще незаміжня, поручник Кощун! А те, що вона позашлюбна донька військового міністра пана Жовтовод-Водяника, їй зовсім не допомагає, а часом лише шкодить.
Ось воно що, подумав Котигорошко, а цей, мабуть, закоханий у неї по самі окуляри.
— Ні, хорунжий, я не закоханий у неї, — сказав генерал, і в Котигорошка заворушилося волосся на тім'ї, — якби мені хоч двадцять років скинути! А так… Але перейдемо до справи. — Голос генералів позбувся штучної деренчливості і забринів силою.
— Ви, хорунжий Котигорошку, під час знешкодження каспійського піратства, — говорив генерал, — виявили деякі екстраординарні здібності. Після тієї вдалої операції зі знешкодження тамтого телепата Веслоу ми взяли вас під конфіденційне спостереження і перевірили на секретних тестах.
Котигорошко витріщив очі.
— Не дивуйтеся, — продовжував генерал, — вам не конче було знати про те, що ми вас тестуємо. Отож опісля всебічної перевірки ви виявилися придатним для служби в управління «М». Даєте згоду?
— Даю, пане генерал-полковнику! — вигукнув Котигорошко.
— А чому ви не питаєте, чим маєте займатися? — трохи ображено спитав генерал.
— А навіщо? — зімітував здивування Котигорошко, — як старшина ВНУ я готовий служити скрізь, де цього вимагатимуть інтереси Неньки!
— А якщо без декларацій? — суворо спитав генерал.
— Цікаво мені, пане генерал-полковнику.
— Отож бо, — задоволений відповіддю, посміхнувся генерал, — тепер слухайте страшну військову таємницю. Управління «М» Генштабу ВНУ, яке я маю честь очолювати, займається розробленням і впровадженням нових нетрадиційних видів зброї. Про увесь фронт робіт розповідати довго, тому ми зупинимося на секторі, до якого згодом будете причетні й ви, хорунжий. Це — бойова магія!
Котигорошко справді здивувався. В час, коли найсильніші армії світу оснащені потужними психотронними установками, коли вже наука розробляє види парапсихологічної зброї, коли йде безперестанна холодна війна між екстрасенсами генеральних штабів по зчитуванню інформації та блокуванню цього процесу, вдаватися до магії, яка в його уявленні асоціювалась із дрімучим стародавнім забобоном!
— Ні, хорунжий, це не забобон!
Котигорошко вже не дивувався, цей вміє читати думки.
— Що таке магія, хорунжий? — говорив генерал. — Це — здатність міняти стан речей і явищ у матеріяльному світі згідно з чиєюсь волею чи бажанням. Як це робиться? Відомо, все, що стається в матеріяльному світі, спочатку має відбутись в астральному. Тож завдання магії за допомогою певних ритуалів зробити потрібні зміни щодо певного об'єкта в астралі, аби подібне затим відбулось і в матеріяльному світі. Скажімо, сидить маг на германському кордоні і зосереджується на танковому полку противника десь за Рейном, він здійснює відомий йому ритуал, проникає в астрал і насилає пристріт на весь полк. Через півгодини усі танкісти злегка божеволіють і ведуть свої танки на Париж. Як?
— Сила, пане генерал-полковнику, — енергійно вигукнув Котигорошко.
— Отож прийміть призначення на нове місце служби, хорунжий, — скомандував генерал, — у спеціяльну сотню бойової магії!
— Гаразд!
— Ви задоволені, хорунжий?
— Саме так!
— Зараз ви будете ще більше задоволеним, коли я оголошу, де дислокується ця спецсотня. У — Чернівцях, у вашому рідному місті.
Генерал цього разу помилився, Котигорошко не був задоволений, йому зовсім не хотілось від'їжджати з Києва. Ярина! А ще… Небослава…
…Командир спецсотні бойової магії осавул Побиван, п'ятдесятилітній засмаглий арій з голеною головою, посеред якої залишено було жмут волосся, і довгими вусами, вводив Котигорошка у курс справ.
— Сотня наша, як ви бачите, дислокується на території танкового полку, але мало хто з танкістів знає, що знаходиться в цих трьох зелених будівлях, куди входять і звідки виходять незнайомі їм офіцери з такими ж, як і в них, танковими емблемами на погонах. А тут знаходяться чоти нашої спецсотні. Перша чота називається «Відун», нею командує поручник Олегвіщий, в ній розробляються і вдосконалюються магічні ритуали Давньої України. Вони вивчають Велесову Книгу, усну спадщину волхвів-відунів, знахарів-чаклунів і знаменитих на весь континуум українських відьом. До речі, найкращих відьом верхнього і нижнього плану. У цій чоті найбільше військовослужбовців-жінок, що зрозуміло…
Друга чота — «Браман» під орудою сотника Шиванського. Вона свою роботу будує на технології, як ви уже зрозуміли, індійських брахманів. Вона базується на езотеричному індуїзмі, ламаїзмі та практиці «йога».
Третя чота — «Каббала». її командир сотник Елохіменко. Працюють за каббалістичною технікою.
Четверта чота — «Вікка». Командир — поручник Рогорог. Розробляють ритуали кельтських друїдів та традиції Старої Европи.
П'ята чота — «Вуду». Комадує нею поручник Кані-Баллон. її робота базується на ритуалах африканських чаклунів. Досягли значних успіхів у техніці зомбування. Це не те, про що теревенять атлантидські пропагандисти, йдеться про продукування справжніх зомбі із здорових до того людей.
Шоста чота — «Гримуар». Це — традиційна європейська церемоніяльна магія. Командир чоти — осавул А.Г.Ріппа.
У штатному розкладі ще є восьма чота — «Шаман», дев'ята — «Толтек» і десята — «Таро», яка комплектується із атлантидських перебіжчиків.
Вам же, пане хорунжий, належить сформувати, укомплектувати, очолити і зробити боєздатною сьому чоту. Ви й для неї
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Котигорошко, Василь Дмитрович Кожелянко», після закриття браузера.